Выбрать книгу по жанру
Фантастика и фэнтези
- Боевая фантастика
- Героическая фантастика
- Городское фэнтези
- Готический роман
- Детективная фантастика
- Ироническая фантастика
- Ироническое фэнтези
- Историческое фэнтези
- Киберпанк
- Космическая фантастика
- Космоопера
- ЛитРПГ
- Мистика
- Научная фантастика
- Ненаучная фантастика
- Попаданцы
- Постапокалипсис
- Сказочная фантастика
- Социально-философская фантастика
- Стимпанк
- Технофэнтези
- Ужасы и мистика
- Фантастика: прочее
- Фэнтези
- Эпическая фантастика
- Юмористическая фантастика
- Юмористическое фэнтези
- Альтернативная история
Детективы и триллеры
- Боевики
- Дамский детективный роман
- Иронические детективы
- Исторические детективы
- Классические детективы
- Криминальные детективы
- Крутой детектив
- Маньяки
- Медицинский триллер
- Политические детективы
- Полицейские детективы
- Прочие Детективы
- Триллеры
- Шпионские детективы
Проза
- Афоризмы
- Военная проза
- Историческая проза
- Классическая проза
- Контркультура
- Магический реализм
- Новелла
- Повесть
- Проза прочее
- Рассказ
- Роман
- Русская классическая проза
- Семейный роман/Семейная сага
- Сентиментальная проза
- Советская классическая проза
- Современная проза
- Эпистолярная проза
- Эссе, очерк, этюд, набросок
- Феерия
Любовные романы
- Исторические любовные романы
- Короткие любовные романы
- Любовно-фантастические романы
- Остросюжетные любовные романы
- Порно
- Прочие любовные романы
- Слеш
- Современные любовные романы
- Эротика
- Фемслеш
Приключения
- Вестерны
- Исторические приключения
- Морские приключения
- Приключения про индейцев
- Природа и животные
- Прочие приключения
- Путешествия и география
Детские
- Детская образовательная литература
- Детская проза
- Детская фантастика
- Детские остросюжетные
- Детские приключения
- Детские стихи
- Детский фольклор
- Книга-игра
- Прочая детская литература
- Сказки
Поэзия и драматургия
- Басни
- Верлибры
- Визуальная поэзия
- В стихах
- Драматургия
- Лирика
- Палиндромы
- Песенная поэзия
- Поэзия
- Экспериментальная поэзия
- Эпическая поэзия
Старинная литература
- Античная литература
- Древневосточная литература
- Древнерусская литература
- Европейская старинная литература
- Мифы. Легенды. Эпос
- Прочая старинная литература
Научно-образовательная
- Альтернативная медицина
- Астрономия и космос
- Биология
- Биофизика
- Биохимия
- Ботаника
- Ветеринария
- Военная история
- Геология и география
- Государство и право
- Детская психология
- Зоология
- Иностранные языки
- История
- Культурология
- Литературоведение
- Математика
- Медицина
- Обществознание
- Органическая химия
- Педагогика
- Политика
- Прочая научная литература
- Психология
- Психотерапия и консультирование
- Религиоведение
- Рефераты
- Секс и семейная психология
- Технические науки
- Учебники
- Физика
- Физическая химия
- Философия
- Химия
- Шпаргалки
- Экология
- Юриспруденция
- Языкознание
- Аналитическая химия
Компьютеры и интернет
- Базы данных
- Интернет
- Компьютерное «железо»
- ОС и сети
- Программирование
- Программное обеспечение
- Прочая компьютерная литература
Справочная литература
Документальная литература
- Биографии и мемуары
- Военная документалистика
- Искусство и Дизайн
- Критика
- Научпоп
- Прочая документальная литература
- Публицистика
Религия и духовность
- Астрология
- Индуизм
- Православие
- Протестантизм
- Прочая религиозная литература
- Религия
- Самосовершенствование
- Христианство
- Эзотерика
- Язычество
- Хиромантия
Юмор
Дом и семья
- Домашние животные
- Здоровье и красота
- Кулинария
- Прочее домоводство
- Развлечения
- Сад и огород
- Сделай сам
- Спорт
- Хобби и ремесла
- Эротика и секс
Деловая литература
- Банковское дело
- Внешнеэкономическая деятельность
- Деловая литература
- Делопроизводство
- Корпоративная культура
- Личные финансы
- Малый бизнес
- Маркетинг, PR, реклама
- О бизнесе популярно
- Поиск работы, карьера
- Торговля
- Управление, подбор персонала
- Ценные бумаги, инвестиции
- Экономика
Жанр не определен
Техника
Прочее
Драматургия
Фольклор
Военное дело
Чудеса в Гарбузянах - Нестайко Всеволод Зиновьевич - Страница 2
— Гав!—озвався Бровко.
— Вставай, кажу, крокодил! По гриби підемо! Швидше!— вигукнув Сашко Циган.
— Єсть!— Марусик по-солдатському скочив з ліжка.
На відміну від Сашка Цигана, він довгенько хлюпався під умивальником, пирхаючи і бризкаючись на всі боки. Він любив умиватися.
— Ану тебе! — нетерпляче вигукнув Циган.
— Гав! Гав! — підтримав його Бровко.
— Одну хвилиночку! Чистота — запорука здоров'я! — заспокоїв їх Марусик, швидко-швидко витираючись рушником.
Зате на сніданок, так само як і Сашко Циган, Марусик часу не витрачав. Сьорбнувши компоту і куснувши хліба з салом, він вигукнув:
— Я готовий!
Надкушений хліб із салом зник у Бровковій пащі чи не швидше, ніж пиріжок.
Утрьох вони бігом подалися в садок до Журавля.
Та навіть утрьох збудити Журавля виявилося справою не такою й легкою.
На вигуки, гавкання і навіть штурхани Журавель тільки дриґав ногами і, не розплющуючи очей, повертався на другий бік.
— Вставай! Ти що! — гукав Сашко Циган.
— По гриби ж ідемо! Вставай, чуєш!—кричав Марусик.
— Гав! Гав! Гау!— басовито вторив Бровко.
Та Журавель тільки сопів і дриґав ногою. Він любив поспати. Особливо вранці, коли так солодко спиться і коли сняться найцікавіші сни. Журавель свої сни пам'ятав добре і любив розповідати.
Тому прокидатися зараз він не мав аніякісінького бажання.
Нарешті Циган побіг у сіни, схопив кухля з водою і хлюпнув Журавлю на голову.
Лише тоді Журавель розплющив очі, мотнув головою й сів на розкладушці.
— Що таке? Горить десь, чи що?
— По гриби йдемо, чуєш!— гукнув Сашко Циган.
— Давай швидше! — квапив Марусик.
— Гав! Гав!—озвався Бровко.
— Тю! То не можна було просто сказати? Треба було ото обливатися...
— Як же тобі скажеш, коли ти спиш.
— Тільки ногою дриґаєш.
— А мені снилося, ніби ми на "Москвичі" кудись їдемо...— розтягнув губи в добродушній усмішці Журавель.— Утрьох, і Бровко з нами. Не хотілося з машини вилазити...
— От Журавель!
— Тут по гриби треба йти, а він на "Москвичі" катається.
Журавель нарешті підвівся з розкладушки, і одразу стало видно, наскільки він вищий за своїх друзів. Вони ледве сягали йому до плеча.
— Хлопці!— згадавши щось, роззявив раптом рота Журавель.— Я не можу... Я матері обіцяв зробити повітку...
— Та ну тебе! Ніколи з тобою не виберешся нікуди!— сердито закричав Сашко Циган.— Завжди тобі щось треба — то дрова рубати, то воду носити, то...
— Пізніше зробиш! Як повернемось,— махнув рукою Марусик.
— Умиватись не треба. Ти вже вмитий,— сказав Сашко Циган.
— Точно!— засміявся Марусик.
Журавель несподівано забігав на одному місці, високо піднімаючи довгі ноги, потім зірвався й побіг по подвір'ю. Оббіг навколо хати і шугонув у розчинені двері.
— Ха! Спортсмен!
— Олімпієць!
Минула хвилина, друга, третя... Журавель не виходив.
Хлопці перезирнулись і мовчки рушили в хату.
Журавель сидів за столом і, мружачись від задоволення, наминав просто зі сковороди яєчню, запиваючи її з величезного кухля кисляком.
Ні слова не кажучи, хлопці дружно схопили стілець за ніжки і одсунули його разом з Журавлем від стола.
— Та що ви, хлопці! Я ж голодний! З учорашнього вечора нічого не їв. Я ж і до лісу не добреду.
Але друзі були невмолимі.
Бровкові дістався шмат ковбаси і коржик з маком.
Зітхнувши, Журавель узяв велику корзину, і вони рушили.
РОЗДІЛ ДРУГИЙ,
в якому ви потрапляєте у Губанівський ліс, де біля таємничого озера відбувається несподівана зустріч, під час якої наш вірний Бровко поводиться зовсім незрозуміло. Жаб'яча лапка.
Стежка до лісу вела понад річкою крутим берегом, в'юнилася серед кущів верболозу.
Мокрі росянисті гілки раз у раз черкали хлопців по щоках, лоскітно струшуючи холодні краплі за комір.
Сашко Циган, який ішов попереду, іноді навмисне придержував чи відтягував гілку, щоб вона хльоснула Журавля, який простував за ним.
— Ой! — скрикував Журавель.— Не треба!
— Не буду! — спокійно казав Сашко Циган і через кілька кроків знову відтягував гілку.
— От стривайте,— сказав Журавель.— Я вам краще сон розкажу, який мені сьогодні приснився. Ще перед тим, як ми на "Москвичі" їхали. Значить, так... Іду я, значить, лугом... по той бік Голубеньки... Сонце світить, коники у траві стрекочуть...
— Жаби кумкають...— втрутився Марусик.
— Та не перебивай! Іду я, значить, лугом... у бік річки, у бік села. Усі Бамбури на тому березі переді мною як на долоні. Хати наші на узгір'ї, садки, городи, стовпи високовольтні... І раптом бачу: здіймається в небо над моєю хатою повітряний змій. Та обережно, Цигане! Ну тебе! І на тому повітряному змії якась, бачу, людина... Вчепилася руками, летить, як на дельтаплані. Придивляюсь...
— А то вчителька математики Таїсія Миколаївна,— знову втрутився Марусик.
— Та не перебивай же! Ну!.. Придивляюся, значить... А то — Карабас-Барабас... Кіно по телевізору "Пригоди Буратіно", пам'ятаєте... Летить, борода віялом, зуби конячі щирить... Я дивлюсь, і мене зовсім не дивує, що казковий Карабас-Барабас на повітряному змії над нашими Бамбурами летить. Наче так і треба...— Журавель замовк.
— Ну? Ну й що?.. А далі що? — спитав Марусик.
— Нічого... А далі ми вже на "Москвичі" їдемо...
— Якісь у тебе сни, Журавель, як у рябої кобили,— кинув через плече Сашко Циган.
— Які є,— зітхнув Журавель.— А взагалі... Інтересне все-
таки явище — сни. Уві сні може відбуватися все що завгодно. І ти цьому віриш. Уві сні ти літаєш — без крил, без нічого, просто відштовхуєшся від землі, крутиш ногами — і летиш. І це тебе аніскільки не дивує. Уві сні це зовсім нормально. Наче так і треба. Взагалі що б не відбувалося уві сні, хоч би які найдивовижніші речі — ти цьому віриш. Цікаво! Правда?
— Ну, так то ж уві сні,— глибокодумно кинув Сашко Циган.
— А взагалі скільки у житті різних загадок, таємниць, незрозумілого... Цікаво жити на світі! Правда? — Журавель обвів навколо широко розкритими захопленими очима і зітхнув.
Почалися переліски.
Голубенька звернула ліворуч, попід густу кучеряву діброву, а хлопці пішли прямо, у темні обійми так званого Губанівського лісу, що починався одразу височенними щогловими соснами, між яких купчилися зарості ліщини, черемхи, глоду та іншого лісового розмаїття.
І враз густо пахнуло лісовим духом, який неможливо описати, але в якому всі пахощі перебиває неповторний грибний запах. Недарма цей ліс назвали Губанівським (майже усіма слов'янськими мовами "губи" — це "гриби").
— Ех, кінчається літо,— зітхнув Сашко Циган.
— Мда... — й собі зітхнув Марусик.— Ще трохи — і до школи...
— А мені вже й хочеться,— усміхнувся Журавель.
— Та! — махнув рукою Сашко Циган.— Хоч би не обманював.
— А я не обманюю. Чесно,— знов усміхнувся Журавель.
— Ну й дурень! — одрізав Сашко Циган.
— Теж мені радість! — пхикнув Марусик.— Знову уроки, домашні завдання, "трудові навички", "сідай, двійка"... Тьху!
— Найкраще у навчальному процесі — це канікули,— прорік Сашко Циган. |
Журавель хотів щось заперечити, але Циган перебив його:
— Не дратуй мене! Що ти не скажеш — буде неправда. Любиш ти удавати з себе зразково-показового... Аж гидко слухати!
Журавель ніяково усміхнувся і знизав плечима. Він був на півроку старший за своїх друзів, але вчилися вони в одному класі, жили поряд, і, як ви вже, мабуть, помітили, ватажком серед них вважався Сашко Циган. Марусик йому підспівував. А Журавель пас задніх. Тому що був добрий, поступливий, м'який вдачею, страшенно не любив сварок і суперечок. Про таких кажуть: "Хоч у вухо вбгай, хоч до рани прикладай".
І він не ображався, коли хлопці кепкували з нього. Звісно, при бажанні Журавель міг легко постояти за себе, хоча б надававши їм потиличників (він спокійно впорався б з обома). Але він лише простодушно усміхався на їхні глузи — вони наче одскакували від нього, як горох від стіни. Така вже була в нього вдача.
- Предыдущая
- 2/36
- Следующая