Выбрать книгу по жанру
Фантастика и фэнтези
- Боевая фантастика
- Героическая фантастика
- Городское фэнтези
- Готический роман
- Детективная фантастика
- Ироническая фантастика
- Ироническое фэнтези
- Историческое фэнтези
- Киберпанк
- Космическая фантастика
- Космоопера
- ЛитРПГ
- Мистика
- Научная фантастика
- Ненаучная фантастика
- Попаданцы
- Постапокалипсис
- Сказочная фантастика
- Социально-философская фантастика
- Стимпанк
- Технофэнтези
- Ужасы и мистика
- Фантастика: прочее
- Фэнтези
- Эпическая фантастика
- Юмористическая фантастика
- Юмористическое фэнтези
- Альтернативная история
Детективы и триллеры
- Боевики
- Дамский детективный роман
- Иронические детективы
- Исторические детективы
- Классические детективы
- Криминальные детективы
- Крутой детектив
- Маньяки
- Медицинский триллер
- Политические детективы
- Полицейские детективы
- Прочие Детективы
- Триллеры
- Шпионские детективы
Проза
- Афоризмы
- Военная проза
- Историческая проза
- Классическая проза
- Контркультура
- Магический реализм
- Новелла
- Повесть
- Проза прочее
- Рассказ
- Роман
- Русская классическая проза
- Семейный роман/Семейная сага
- Сентиментальная проза
- Советская классическая проза
- Современная проза
- Эпистолярная проза
- Эссе, очерк, этюд, набросок
- Феерия
Любовные романы
- Исторические любовные романы
- Короткие любовные романы
- Любовно-фантастические романы
- Остросюжетные любовные романы
- Порно
- Прочие любовные романы
- Слеш
- Современные любовные романы
- Эротика
- Фемслеш
Приключения
- Вестерны
- Исторические приключения
- Морские приключения
- Приключения про индейцев
- Природа и животные
- Прочие приключения
- Путешествия и география
Детские
- Детская образовательная литература
- Детская проза
- Детская фантастика
- Детские остросюжетные
- Детские приключения
- Детские стихи
- Детский фольклор
- Книга-игра
- Прочая детская литература
- Сказки
Поэзия и драматургия
- Басни
- Верлибры
- Визуальная поэзия
- В стихах
- Драматургия
- Лирика
- Палиндромы
- Песенная поэзия
- Поэзия
- Экспериментальная поэзия
- Эпическая поэзия
Старинная литература
- Античная литература
- Древневосточная литература
- Древнерусская литература
- Европейская старинная литература
- Мифы. Легенды. Эпос
- Прочая старинная литература
Научно-образовательная
- Альтернативная медицина
- Астрономия и космос
- Биология
- Биофизика
- Биохимия
- Ботаника
- Ветеринария
- Военная история
- Геология и география
- Государство и право
- Детская психология
- Зоология
- Иностранные языки
- История
- Культурология
- Литературоведение
- Математика
- Медицина
- Обществознание
- Органическая химия
- Педагогика
- Политика
- Прочая научная литература
- Психология
- Психотерапия и консультирование
- Религиоведение
- Рефераты
- Секс и семейная психология
- Технические науки
- Учебники
- Физика
- Физическая химия
- Философия
- Химия
- Шпаргалки
- Экология
- Юриспруденция
- Языкознание
- Аналитическая химия
Компьютеры и интернет
- Базы данных
- Интернет
- Компьютерное «железо»
- ОС и сети
- Программирование
- Программное обеспечение
- Прочая компьютерная литература
Справочная литература
Документальная литература
- Биографии и мемуары
- Военная документалистика
- Искусство и Дизайн
- Критика
- Научпоп
- Прочая документальная литература
- Публицистика
Религия и духовность
- Астрология
- Индуизм
- Православие
- Протестантизм
- Прочая религиозная литература
- Религия
- Самосовершенствование
- Христианство
- Эзотерика
- Язычество
- Хиромантия
Юмор
Дом и семья
- Домашние животные
- Здоровье и красота
- Кулинария
- Прочее домоводство
- Развлечения
- Сад и огород
- Сделай сам
- Спорт
- Хобби и ремесла
- Эротика и секс
Деловая литература
- Банковское дело
- Внешнеэкономическая деятельность
- Деловая литература
- Делопроизводство
- Корпоративная культура
- Личные финансы
- Малый бизнес
- Маркетинг, PR, реклама
- О бизнесе популярно
- Поиск работы, карьера
- Торговля
- Управление, подбор персонала
- Ценные бумаги, инвестиции
- Экономика
Жанр не определен
Техника
Прочее
Драматургия
Фольклор
Военное дело
Сутінки - Майер Стефани Морган - Страница 81
— Я кохаю тебе, — відповів він.
— Я знаю, — прошепотіла я страшенно стомлено. І почула найулюбленіший звук на світі — тихий Едвардів сміх, слабкий від полегшення.
— Белло? — запитав Карлайл. Я насупилася; я хочу спати.
— Що?
— Де твоя мати?
— У Флориді, — зітхнула я. — Джеймс надурив мене, Едварде. Він переглянув наші відео, — обурення у моєму голосі було кволим до жалюгідності.
Тут я пригадала.
— Алісо, — намагалась я розплющити очі. — Алісо, відео… він знав тебе, Алісо, він знав, звідки ти родом, — я хотіла говорити швидко, та голос був заслабким. — Я чую запах бензину, — здивовано додала я крізь туман у голові.
— Час забирати Беллу звідси, — сказав Карлайл.
— Ні, я хочу спати, — поскаржилась я.
— То спи, кохана, я понесу тебе, — заспокоїв мене Едвард.
Я у нього на руках, він притискає мене до грудей — я лечу, і більше немає болю.
— Спи, Белло, спи, — були останні слова, які я почула.
Розділ 24
Глухий кут
Я розплющила очі й побачила яскраве біле світло.
Я у незнайомій білій кімнаті. Стіна біля мене повністю затулена вертикальними жалюзі; над головою сяє яскраве світло, воно сліпить мене. Я лежу на твердому нерівному ліжку з бильцями. Подушки пласкі та грудкуваті. Звідкись неподалік долинає дратівливе пищання. Сподіваюся, це означає, що я жива. Смерть не повинна бути такою незручною.
Руки обплутують якісь прозорі трубки, щось прикріплено на обличчі під носом. Я підняла руку, щоб відідрати його.
— Ні, не треба, — перехопили мою руку холодні пальці.
— Едварде? — я ледь обернула голову — довершене обличчя було за кілька сантиметрів від мого, підборіддя спочивало на краєчку подушки. Я знову усвідомила, що жива, цього разу з радісною вдячністю. — Ой, Едварде, вибач мені!
— Ш-ш-ш, — зацитькав мене він. — Усе гаразд.
— Що трапилося?
Я не пам’ятала подій чітко, а коли намагалася пригадати, мозок повставав проти мене.
— Я ледве не спізнився. А міг спізнитися, — прошепотів він зболеним голосом.
— Едварде, я повелась як дурепа. Думала, у Джеймса моя мама.
— Він надурив усіх.
— Я повинна зателефонувати Чарлі й мамі, — дійшло до мене крізь туман у голові.
— Аліса зателефонувала їм. Рене тут — тобто тут, у лікарні. Зараз вона пішла перекусити.
— Вона тут? — я спробувала підвестися, запаморочення посилилося, Едвардова рука ніжно штовхнула мене назад на подушки.
— Вона скоро повернеться, — пообіцяв він. — Тобі треба лежати спокійно.
— Що ви їй розповіли? — запанікувала я. Не хочу я, щоб мене заспокоювали! Тут моя мама, а я видужую після нападу вампіра. — Як ви їй пояснили, чому я опинилася в лікарні?
— Ти впала, східцями прокотилася два поверхи й вилетіла у вікно, — Едвард замовк. — Ти маєш визнати, таке могло трапитися.
Я зітхнула, стало боляче. Опустила очі вниз, на тіло під простирадлом, на велетенську брилу, що була моєю ногою.
— Наскільки кепські мої справи? — запитала я.
— У тебе зламана нога, чотири ребра, є тріщини у черепі, синці прикрашають кожен сантиметр твоєї шкіри, ти втратила багато крові. Тобі зробили кілька переливань. Мені не сподобалося — якийсь час ти пахнула неправильно.
— Напевно, для тебе це була приємна зміна.
— Ні, мені подобається твій запах.
— Як тобі вдалося? — тихо запитала я. Він одразу втямив, про що я.
— Я й сам до пуття не знаю, — він одвів погляд від моїх цікавих очей, підняв мою забинтовану руку з ліжка й ніжно тримав у своїй, стежачи, щоб не відірвався дріт, що приєднував мене до одного з моніторів.
Я терпляче очікувала на продовження. Едвард зітхнув, досі не дивлячись на мене.
— Було неможливо… зупинитися, — прошепотів він. — Неможливо. Та мені вдалося, — нарешті поглянув він на мене, на вустах забриніла напівусмішка. — Я таки кохаю тебе.
— Я смакую не гірше, ніж пахну? — посміхнулась я у відповідь. Обличчя заболіло.
— Навіть краще — краще, ніж я уявляв.
— Мені шкода, — вибачилась я. Він підвів очі до стелі.
— З усіх речей, за які слід перепросити…
— За що мені слід просити вибачення?
— За те, що майже успішно назавжди позбавила мене свого товариства.
— Вибач мені, — повторила я.
— Я знаю, чому ти це зробила, — вираз його обличчя заспокоїв мене. — Та все одно то був дуже нерозумний учинок. Ти мала б дочекатися мене, розповісти мені.
— Ти не дозволив би мені піти.
— Ні, — похмуро погодився він, — не дозволив би. До мене почали повертатися певні — винятково неприємні — спогади. Я здригнулась, насупилася.
Едвард негайно насторожився.
— Белло, що з тобою?
— Що трапилося з Джеймсом?
— Коли я відтягнув його від тебе, про нього подбали Еммет із Джаспером, — у голосі почулася нотка жорстокого розчарування.
Едвардові слова спантеличили мене.
— Я не бачила там Еммета чи Джаспера.
— Їм довелося вийти з кімнати… було забагато крові.
— Але ти залишився.
— Так, я залишився.
— І Аліса, і Карлайл, — зачудовано сказала я.
— Ти знаєш, вони люблять тебе.
Спалах болісних картинок з останнього разу, коли я бачила Алісу, змусив мене все пригадати.
— Аліса переглянула касету? — схвильовано запитала я.
— Так, — тон чистої ненависті надав Едвардовому голосу нового темного звучання.
— Їй довелося жити в темряві, тому вона нічого не пам’ятає.
— Я знаю. Тепер вона все зрозуміла, — голос був спокійний, але обличчя почорніло від люті.
Я спробувала дотягнутися до нього вільною рукою, щось зупинило мене. Я поглянула вниз і побачила крапельницю, яка тягнулася від руки.
— Бр-р-р, — скривилась я.
— Що таке? — запитав він стурбовано. Я розрадила його, та недостатньо — похмурий вираз зник з очей не цілком.
— Голки, — пояснила я, відвертаючись від тої, що стирчала в руці. Зосередилася на покоробленій плитці на стелі й намагалася глибоко дихати, незважаючи на біль у ребрах.
— Боїться голок, — прошепотів він під носа, хитаючи головою. — Еге ж, вампір-садист збирається замучити її до смерті — які питання! Вона втікає, щоб з ним зустрітися. З іншого боку, крапельниця…
Я закотила очі. Приємно було дізнатися, що його реакція на мої дії принаймні не болісна. Я вирішила змінити тему.
— Чому ти тут? — запитала я.
Він витріщився на мене, в очах з’явилося спершу спантеличення, потім біль. Едвард насупився, брови зійшлися докупи.
— Ти хочеш, щоб я пішов?
— Ні! — злякано запротестувала я. — Ні, я мала на увазі, як ти пояснив свою присутність моїй матері? Я мушу ознайомитися з твоєю версією до того, як мама повернеться.
— О, — сказав він, чоло розгладилося до білого мармуру. — Я приїхав у Фенікс, щоб привести тебе до тями, переконати повернутися у Форкс, — розширені очі дивилися так чесно і щиро, що я сама майже йому повірила. — Ти погодилася зі мною зустрітися, приїхала до готелю, де зупинилися ми з Карлайлом та Алісою… Звісно, я прибув сюди під пильним батьківським наглядом, — доброчесно вставив він, — але ти перечепилася на східцях дорогою до нашого номеру і… ну, решту ти знаєш. Втім, ти не маєш пам’ятати всіх подробиць; у тебе хороша відмазка, можеш сказати, що в голові все трохи переплуталося.
На мить я замислилася над його розповіддю.
— У твоїй версії кілька розбіжностей. Наприклад, відсутність розбитих вікон.
— Не зовсім, — сказав він. — Аліса на славу повеселилася, фабрикуючи докази. Ми подбали, щоб усе мало дуже переконливий вигляд. Якщо захочеш, ти, напевно, зможеш позиватися до готелю. Тобі нема про що хвилюватися, — пообіцяв він, гладячи щоку найлегшим доторком. — Зараз твоє єдине завдання — видужувати.
Я не настільки перебувала під владою болю чи в задурманеному стані від ліків, щоб не відреагувати на доторк. Пищання монітора нерівномірно застрибало туди-сюди — тепер не лише Едвард міг чути погану поведінку мого серця.
— Буде так соромно, — промимрила я собі.
- Предыдущая
- 81/88
- Следующая