Полтава - Лепкий Богдан - Страница 131

пірвати (з польськ.) — захопити, викрасти

піхва — піхви, футляр для шаблі

плазування — тут: биття шаблею плазом

плеканець — тут: чорт

плі конфіданс, ке ля знайоманс (фр., укр.) — більше довірливості, ніж знайомства

побідник — переможець

погреб — льох, пивниця

погаратаний — побитий, порубаний

позір — тут: увага

покмітувати — зауважити, простежити, спостерегти

пол (рос.) — стать

поліп — кишковопорожнинна тварина, що на одному кінці має присоски, якими прикріплюється до нерухомого предмета, а на протилежному кінці — рот

політичність — тут: тонкий розрахунок, дипломатичність у вчинках, поведінці, взаєминах з іншими людьми

політично — тут: з тонким розрахунком, уміло, дипломатично

Полуботок Павло — чернігівський полковник, наказний гетьман (17221724). Боровся проти засилля російської влади в Україні, домагався повернення її старих прав, у т. ч. права обирати гетьмана. Петро I наказав заарештувати Полуботка, і він загинув у в'язниці. У домах багатьох свідомих українців XVIII–XIX ст. висів портрет П. Полуботка з його словами до Петра I: «Заступаючись за вітчизну, я не боюсь ні кайданів, ні тюрми, і для мене ліпше найгіршою смертю вмерти, як дивитися на загальну загибель моїх земляків».

полудне — південь

полукішки — від кіш — короб воза, саней і т. ін. (спочатку плетений)

полумінь — полум'я

польний курат — фельдкурат, військовий священик

помишленіє (старосл.) — думка, роздум, помисел

помітувати — зневажати

поповнити (гріх) — тут: вчинити

посесія — оренда

послух — слухняне виконання наказів, розпоряджень; дисципліна

постинати — вкрити, скувати льодом

потолочений — потоптаний

поховзнутися — посковзнутися

почарашаний — потрощений

предкладати — пропонувати

презенція — гарна зовнішність; вигляд

президія — укріплене місто; замок, фортеця; тут: столиця

преісподня — пекло

прецінь — адже

привата — особиста справа, вигода, інтерес

пригнічувати — класти під гніт (важкий предмет для постійного тиснення)

придзиґльованка — безсоромна, розпусна жінка; кокетка

примівка — тут: приказка

припадок — випадок

припеки — обпечені місця

присок [приск] — горячий попіл з жаром; жар

приходить (тіткою) — доводиться (тіткою)

причинок — додаток, доповнення

приют — притулок

проволока — шнур

Прокопович Теофан [Єлисій, Єлизар] (1681–1738) — український філософ і письменник, громадський і церковний діяч. Вчився в Києві, Польщі й Римі. Професор Києво-Могилянської академії (1704), з 1710 — її ректор. Був прихильником І. Мазепи, вихваляв його задуми, присвятив йому свій найвизначніший твір «Владимир». Після поразки гетьмана взяв діяльну участь у його ганьбленні. У 1716, за наказом Петра І, виїхав до Петербурга і фактично очолив російську Церкву, з 1721 був віце-президентом Синоду. Підтримував реформи Петра І, сподіваючись від них користі і для України. Помер у Петербурзі.

пудити — гнати; мчати

пустяк (рос.) — дрібниці

Пушкар Мартин (? -1658) — Полтавський полковник (1648–1658), учасник Хмельниччини. Виступав за союз із Московією. Разом із Я. Барабашем очолив військовий заколот (1657–1658) проти гетьмана І. Виговського. Загинув у бою коло Полтави.

райтар — найманий солдат важкої кавалерії

райця — радник, член магістрату

рантух — головний убір заміжньої жінки — біла тонка хустка

рапір — рапіра

распни (старосл.) — розіпни (на хресті)

ратник — вояк на московській службі

ребелія — бунт, заколот

реґімент — полк найманого війська; тут: козацьке військо і командування

резидент — дипломатичний представник

Рей Миколай — польський письменник (1505–1569)

рейвах — безладна біганина, метушня

рейментар — командувач, вождь

рейтероватися — ретируватися, відступити під час бойових дій

реконесанс — розвідка

респект — пошана, повага

ретязь — ланцюг

реченець — термін

Речпосполита (польськ.) — республіка

ритовина — гравюра

рівнобіжно — паралельно

ріле — ліра, ручний орган

рітмайстр (ніж.) — ротмістр, офіцерський чин у кавалерії, що відповідає чинові капітана в піхоті та ін. військах

рогачка — шлагбаум

розобличити — викрити

розструган — дерев'яна посудинка для пиття і зберігання рідини

розфалатати — розрізати, розрубати

розчавити — роздавити

Роман — князь волинсько-галицький (1199–1205), був фактичним володарем Правобічної України — від Карпат до Дніпра. Спирався на середні верстви суспільства, на міщан. Попри суворість, мав велику популярність у народі.

ропитися — сочитися сукровицею

руґа — хурделиця, завірюха

Руґія — острів поблизу південного узбережжя Балтійського моря. Тепер має назву Рюген

рукодія — рукоділля, виготовлення виробів, речей ручним способом; ручні вироби

рукоятка — руків'я, держак

румак — породистий верховий кінь у східних народів

рундук — ґанок

сабат — шабас, шабаш, за повір'ям — нічне збіговисько відьом, чортів, чаклунів, яке супроводжується розгулом

саґан — котел

саджа — сажа

саєт [саєта] — ґатунок тонкого англійського сукна; ґатунок оксамиту

Саїс — давньоєгипетське місто в дельті Єгипту за фараонів ХХVI-ої (Саїської) династії в 663–525 рр. до н. е.

саля — зала

самаритянин — самарянин, мешканець біблійної Самарії. В одній із притч Ісуса Христа йдеться про допомогу жертві розбійного нападу, яку надав добрий самарянин (між самарянами і юдеями були ворожі взаємини).

сарабанда — іспанський народний танець; музичний твір у ритмі цього танцю

Сас — польський король Август II, курфюрст Саксонський. Підтримував Московію у її боротьбі проти Швеції.

саський (з польськ.) — саксонський

сатисфакція — задоволення

сафір — сапфір

селюшка — селючка

сердюк — козак найманих піхотних полків на повному утриманні гетьманського уряду; охоронець гетьмана

сестринич — син сестри, сестринець, сестрич

сидження — сидіння

сильвета — силует

сиріч — тобто, або, інакше кажучи

сирно — довгий стіл з дощок із ніжками навхрест; малий низький столик

сита — мед, розведений водою; медовий відвар на воді

Сінявський — польський коронний гетьман

скити — скіфи

скіра — шкіра

скіряний — шкіряний

скіць — стриб

склеп (з польськ.) — крамниця

Скоропадський Іван — видатний полковник і однодумець І. Мазепи. Гетьманував у 1709–1722 рр. Обраний гетьманом під тиском Петра I, ніколи не називав Мазепу зрадником. Двічі звертався до царя з проханням підтвердити права і вольності України, але Петро I відмовив. Влада гетьмана сходила нанівець. І. Скоропадський пробував протестувати, але марно.

скота — нора, лігво

слобідка — слобода, поселення, яке тимчасово звільнялося від повинностей і податків

слухи (рос.) — чутки

смага — жага, сухість губ

смажний — який укрився смагою, запікся (про губи)

смок (польськ.) — дракон, змій

снасть — тут: скелет

сновихатися — сновигати, ходити без певної мети, без визначеного напрямку