Не вбивай - Лепкий Богдан - Страница 67

голодова яма — приміщення для утримання в'язнів

Горленко Дмитро Лазаревич (1660–1731) — син Прилуцького полковника Лазара Горленка, вбитого і спаленого козаками в час скинення гетьмана І. Самойловича. Служив канцеляристом у Батурині. 1693 р. І. Мазепа передав йому урядування Прилуцьким полком. Д. Горлен-ко потрапив до кола найвпливовіших довірників гетьмана. Воював проти кримських орд і шведів, заснував кілька селітряних заводів. Давав гроші на будівництво церков, Густинського монастиря. Активно підбурював гетьмана І. Мазепу до рішучих дій щодо виходу Гетьманщини з-під влади Москви. Влітку 1708 р. разом з Д. Апостолом, Д. Зеленським, І. Ломиковським клявся Мазепі бути йому вірним. Залишився вірним гетьманові і після Полтавської битви. Отримавши запевнення в безпеці, 1714 р. повернувся в Україну і наступних 15 років пробув на засланні в Москві, звідки не мав права виїжджати.

городничий — службова особа в повітовому місті, яка виконувала адміністративно-поліційні функції

гороїжитися — триматися зарозуміло, чванливо; козиритися

градобур — ворожбит, який відвертає бурю, град тощо

грець — тут: гра

Грозний — Іван IV Васильович (25.8.1530, с. Коломенське, — 18.3.1584, Москва) — великий князь з 1533, перший російський цар (з 1547). І. IV прагнув до зміцнення самодержавної влади і посилення централізації держави. Внаслідок військових походів І. IV у 1547–52 було приєднано Казанське ханство, у 1556 — Астраханське ханство; у залежність від І. IV потрапили сибірський хан Едигер (1555) і Велика Ногайска орда (1557). У зовнішній політиці І. IV бере курс на доведення до кінця боротьби зі спадкоємцями Золотої Орди, розширення території держави на схід і оволодіння берегами Балтійського моря на півночі, у внутрішній політиці — курс на посилення самодержавної влади. Методами боротьби з політичними супротивниками за І. IV стали опала, страта і висилка; 1565 запроваджена опричнина. І. IV одержав у народі прізвисько «Грозний», що відбило уявлення про нього як про могутнього правителя, але тирана, деспота.

дезидерат — побажання; пропозиція; вимога

делія — вид плаща на хутрі

десниця — права рука; рука загалом

дефензива — оборона

джаґан — чекан, кайло; вигнутий і загострений з обох кінців молот на довгому держаку для копання, розрихлення твердого грунту тощо

дзвін — тут: обід колеса

дзвінки (пільні) [дзвоники] — рослини з блакитними, синіми, ліловими, фіолетовими квітками, що за формою нагадують маленькі дзвоники

димензія — тут: розмір

дівина [дивина] — трав'яниста рослина з ясно-жовтими квітками

дідич — поміщик, великий землевласник

діймаво — гостро відчутно

довг — борг

Дольська Анна — княгиня, тітка польського короля С. Лєщинського, кума І. Мазепи

домашня війна — громадянська війна

допрос (рос.) — допит

доробкевич — людина, яка своєю працею «доробилося» місця в суспільстві, грошей, посад тощо

Дорошенко Петро — гетьман Правобережжя. Добровільно склав з себе гетьманські повноваження. 1676 р. І. Мазепа довго служив у нього, належав до його найближчого оточення.

дригнути — задрижати, здригнутися

дріб — тут: малі діти

дрянь черкасская (рос.) — погань українська; від черкаси — старовинної назви українців, зокрема козаків

евіденція — облік, реєстрація

едукація — освіченість, вихованість

екселенція — превосходительство, ясновельможність

ексцелента едукація (лат.) — прекрасна освіченість

електор — виборець

Ефіальт — у давньогрецкій міфології один із двох братів Алоадів — велетнів, які відзначалися надзвичайною силою. У дев'ятирічному віці вони намагалися побороти богів, згодом хотіли дістатися до неба і домогтися кохання богинь. За зухвалість були жорстоко покарані після смерті.

Єремія — великий старозавітний пророк, якому, зокрема, належить плач за зруйнованим Єрусалимом

єфимок [єфимка] — назва іноземної монети, переважно срібної (талер, голландська марка й ін.), яка була в обігу в Московії XVII–XVIII ст. Використовувалася як матеріал для карбування російської срібної монети.

жарений (рос.) — смажений

жгучий (рос.) — гарячий, пекучий

желати — бажати

жемчуг (рос.) — перли

живло — стихія; жива природа

жмінка — жменька

жолуб — жолоб, ясла

жужелиця — залишки після згорання твердого палива

завести — не виконати потрібного, обіцяного, шкодячи комусь

загальниця — час, вільний від посту

загарливий — запопадливий; напружений

задолувати — заховати (закопати під долівкою тощо)

задубіти — заціпеніти, втратити рухливість (від холоду, страху, горя тощо), також про покійника

заїрський перепуд — жах, переляк

закатрупити — вбити, замордувати

заков'язнути — померти

Заленський [Залевський] — за одними даними, ректор колегії у Вінниці, за іншими — ксьондз. За дорученням І. Мазепи, їздив у Саксонію, до короля Станіслава Лєщинського, привозив таємні повідомлення до Батурина. У 1720-их роках турбувався про долю мазепинців, зокрема за його протекцією був прийнятий під команду полковника Загвойського Опанас Герцик.

залив (рос.) — затока

замаєний — прикрашений зеленню, гілками, квітами

запрятати (діал.) — прибрати

зарисуватися — тут: потріскати

затроювати — затруювати

заушник — нашіптувач

заушниця — завушня; сережка

збігця — втікач

збірка — збір

звіди — розвідка, вивідування

звідомлення — звіт

Зґура Тимофій (Стигліїв, Гречанін) — за припущенням, належав до греків, які переселилися до Ніжина. Користувався довір'ям у гетьмана І. Мазепи, який посилав його, зокрема, в Туреччину з дипломатичним дорученням щодо можливої співпраці й допомоги у звільненні України. Гетьман доручав Зґурі і фінансові операції. Помер наприкінці 1708 р. у Ромнах — тодішній резиденції Карла XII та І. Мазепи.

Зеленський Дмитро — Лубенський полковник, свояк І. Мазепи. Належав до старшин, які після доносу В. Кочубея з власної ініціативи клялися у вірності гетьманові. Лише з ним, Д. Апостолом та Д. Горленком гетьман радився, чи йти на з'єднання з московським військом. Після Полтавської битви здався. 1711 р. був ув'язнений і засланий до Сибіру, де у злиднях помер.

зимний — холодний

зимно — холодно

зіло — зело; дуже

зільник — квітник

зіркатий — пухирчастий

злудливий — оманливий

зментружений — занепокоєний, стривожений

знаки перепинання (рос.) — розділові знаки

зовиця — чоловікова сестра

зорішливий — зоряний

зрабований — пограбований

ієрихонська труба — дуже гучний, трубний голос. Від назви біблійного міста Ієрихона, надзвичайно міцні стіни якого впали від звуку священних труб ізраїльських воїнів.

ізміна (рос.) — зрада

ізмінник (рос.) — зрадник

інкомодувати — причиняти неприємності

інсигнії [клейноди] — найчастіше дорогоцінні предмети, що є ознаками влади (атрибутами державності), гідності, спеціального відзначення. У княжі часи до них належали бунчуки, стяги. У козацтва інсигніями були корогва (прапор-святиня), булава, бунчук, гербова печатка, литаври, сурми, тростинова палиця зі срібною кулею, пернач (полковницька регалія). Від XVI ст. ознакою найвищої військової (гетьманської) влади була булава. У духівництва інсигніями є митра, панагія, посох, корогва.

інтенція — намір

інтермеццо — невеликий музичний твір, виконуваний між частинами опери; вставний номер між різними п'єсами