Выбери любимый жанр

Выбрать книгу по жанру

Фантастика и фэнтези

Детективы и триллеры

Проза

Любовные романы

Приключения

Детские

Поэзия и драматургия

Старинная литература

Научно-образовательная

Компьютеры и интернет

Справочная литература

Документальная литература

Религия и духовность

Юмор

Дом и семья

Деловая литература

Жанр не определен

Техника

Прочее

Драматургия

Фольклор

Военное дело

Последние комментарии
оксана2018-11-27
Вообще, я больше люблю новинки литератур
К книге
Professor2018-11-27
Очень понравилась книга. Рекомендую!
К книге
Vera.Li2016-02-21
Миленько и простенько, без всяких интриг
К книге
ст.ст.2018-05-15
 И что это было?
К книге
Наталья222018-11-27
Сюжет захватывающий. Все-таки читать кни
К книге

Безпека життєдіяльності - Біда П. І. - Страница 17


17
Изменить размер шрифта:

Питання для самоперевірки

1. Охарактеризуйте предмет вивчення ергономіки і основні задачі, які вона розв’язує.

2. Які антропометричні дані використовують при ергономічних дослідженнях? Наскільки різняться антропометричні характеристики чоловіка і жінки? 3. Охарактеризуйте психофізіологічні особливості фізичної праці, критерії її поділу на категорії важкості, а також оцініть швидкості енерговитрат, що супроводжують фізичну роботу різних категорій.

4. Охарактеризуйте фізіологічні особливості інтелектуальної (розумової) праці, причини виникнення і прояви втоми зайнятого нею працівника.

5. У чому полягають особливості діяльності оператора - спеціаліста, що керує з пульту управління роботою складного обладнання (машини, радіолокаційної станції, бурової установки, електронно-обчислювальної машини і т.п. техніки?

6. Якими ергономічними рекомендаціями і нормативно-правовими документами слід користуватися при організації роботи користувачів ПК?

6 . Розрахунок санітарно – технічних систем

Система вентиляції, опалення, водопостачання та водовідведення. Електрозабезпечення і зв’язок. Об’ємно - планувальні рішення Розрахунок фільтровентиляційного обладнання сховища.

§1. Система вентиляції, опалення, водопостачання та водовідведення. Електрозабезпечення і зв’язок

Санітарно-технічні системи сховищ повинні забезпечувати безперервне перебування в них людей не менше двох діб. До них відносяться: вентиляція, опалення, водопостачання, водовідведення, енергозабезпечення і зв’язок.

Сховища- інженерні споруди, які забезпечують комплексний захист людини від усіх уражаючих факторів, які можуть виникнути при НС природного і техногенного походження (високі температури, шкідливі гази в зонах пожеж, радіаційне опромінення, уламки конструкцій при руйнуванні будівель), а також при застосуванні сучасних видів зброї і засобів масового знищення. Надійність захисту у сховищі досягається міцністю його конструкцій, входів, повітропроводів, а також внутрішнім обладнанням, яке дозволяє створити необхідні санітарно-гігієнічні умови для тривалого перебування людей.

Протирадіаційні укриття (ПРУ) мають менші захисні властивості, в основному забезпечують захист людей від іонізуючого випромінювання, а також частково зменшують дію повітряної ударної хвилі, крапельнорідинних отруйних речовин, хімічних та біологічних аерозолів.

Сховища за своїми захисними властивостями поділяють на 4 класи залежно від двох характеристик:

- ступеня захисту від надлишкового тиску ?Р, кгс/см 2;

- коефіцієнта ослаблення радіоактивного випромінювання К осл

Клас

?Р, кгс/см 2

К осл

1

5 та вище

5000 та вище

2

3

3000

3

2

2000

4

1

1000

Основні вимоги, яким мають відповідати сховища:

Сховища повинні мати механічну міцність відповідно до класу і бути герметичними.

Сховища повинні забезпечити безперервне перебування в них людей не менше двох діб.

Сховища мають бути розташовані на відстані, що не перевищує 500 м від місця перебування людей, для захисту яких вони призначені.

Сховища повинні мати подвійне призначення – для використання їх у звичайних умовах і в надзвичайних ситуаціях.

Система вентиляції.Система вентиляції повинна забезпечити:

підтримку температурно-вологісного і газового складу повітря в допустимих межах;

створення в сховищі підпору (надлишкового тиску) для попередження проникнення в сховище отруйних речовин і продуктів горіння при пожежах через нещільності в огороджуючих конструкціях;

очищення повітря, яке подається в сховище, від пилу, отруйних речовин і бактеріальних засобів;

рівномірне розподілення в приміщеннях сховища свіжого повітря і видалення повітря, яке містить вуглекислий газ, тепло і вологу.

Система вентиляції сховищ, як правило, проектується на два режими: чистої вентиляції (режим I) і фільтровентиляції (режим II).

При режимі чистої вентиляції зовнішнє повітря очищається від пилу і забезпечує потрібний обмін повітря та видалення з приміщень надлишків тепла і вологи. При фільтровентиляції зовнішнє повітря, що подається у сховище, має очищатися від газоподібних отруйних речовин, аерозолів та пилу.

У місцях можливих пожеж, катастрофічного затоплення і великої концентрації СДОР, у захисних спорудах передбачається режим ізоляції з регенерацією повітря (режим III).

Для забезпечення роботи системи вентиляції в зазначених режимах у сховищах передбачені фільтровентиляційні комплекти ФВУ-1і ФВУ-2.

ФВУ-1 забезпечує очищення зовнішнього повітря від пилу, радіоактивних, отруйних речовин і бактеріальних засобів.

ФВУ-2 крім того забезпечує регенерацію повітря в сховищі і очищення від оксиду вуглецю.

Кількість повітря, яке необхідно подавати в сховище, слід приймати:

в режимі чистої вентиляції від 8 до 13 м 3/год. на одну людину залежно від температури цього повітря відповідно до таблиці:

в режимі фільтровентиляції - із розрахунку 2 м 3на 1 людину, яка знаходиться в сховищі, 5 м 3/год. на одного працюючого в приміщенні пункту управління і 10 м 3/год. на одного працюючого у фільтровентиляційній камері.

Кліматична зона

Температура зовнішнього повітря 0С

Середня кількість повітря, яке подається в сховище, м 3/ год-люд.

1

до 20

8

2

20 - 25

10

3

25 - 30

11

4

Більше 30

13

При тепловологісному розрахунку сховищ параметри зовнішнього повітря приймаються відповідно до середньомісячної температури і вологості найспекотнішого місяця.

Для очищення повітря від радіоактивного пилу використовуються протипилові фільтри різної конструкції, наприклад, масляний сітчатий фільтр, змочений веретенним маслом. При проходженні повітря крізь фільтр пил прилипає до масляної плівки на сітці.

Протипилові фільтри розташовуються в спеціальному приміщенні (розширювальній камері), яка відокремлена від основних приміщень сховища.

Очищення повітря від отруйних речовин і бактеріальних засобів здійснюється за допомогою фільтрів-поглиначів (ФП-200, ФП-300), які працюють за принципом фільтруючого протигаза. В режимі чистої вентиляції повітря в сховище надходить крізь аварійний вихід, а в режимі фільтровентиляції – крізь передтамбури.

Для захисту повітропроводів від надлишкового тиску ударної хвилі на них передбачаються противибухові пристрої. Для постачання зовнішнього повітря в сховище використовують вентилятори з електричним або електроручним приводом. Для переключення режимів роботи системи використовуються герметичні клапани з ручним або електроручним приводом.

Видалення повітря із сховищ здійснюється за допомогою вентиляторів. Для забезпечення герметизації сховищ створюється надлишковий тиск (5 мм водяного стовпчика) за рахунок різниці кількості повітря, яке подається в сховище і видаляється із сховища.

У режимі ізоляції з регенерацією повітря газовий склад повітря в сховищі в допустимих межах здійснюється за допомогою фільтровентиляційного комплекту ФВУ-2. Регенерація внутрішнього повітря здійснюється установками РУ-150/6, а очищення від оксиду вуглецю СО - у фільтрах ФГ-70.

Потужність засобів регенерації визначається із розрахунку постачання кисню О 2- 25 л/год. на одну людину і поглинення вуглекислого газу СО 2-20 л/год. протягом 6 годин.

Система опалення.Система опалення передбачається для використання її в звичайних умовах. При заповненні сховища людьми система опалення за допомогою спеціальних пристроїв відключається.