Країни свiту. Азія - Мирошникова Валентина Валентиновна - Страница 45

Перші відомості про події, що відбувалися в Непалі, належать до VIII ст. до н. е. До XV ст. на території сучасної країни знаходилась значна кількість дрібних князівств. Вони часто об’єднувалися у своєрідні федерації. Потім всі тимчасові союзи розпалися, і князівства стали цілком самостійними. У XVII ст. наймогутнішим стало князівство Горкха, яке в другій половині XVIII ст. об’єднало навколо себе інші непальські землі. У 1814-1816 рр. точилася англо-непальська війна, яку почала Ост-Індійська кампанія. Англійці були добре озброєні, і тому непальці врешті-решт зазнали поразки в битві поблизу Катманду. Після цього зовнішня політика Непалу на довгий час опинилася під повним контролем Великої Британії. Втім, пересічних жителів більше хвилювали внутрішні справи. З 1850 по 1951 р. країною правила не королівська родина, а найвпливовіші феодали, зокрема рід Рана. Нам трохи дивно чути про феодалізм у сучасній країні, але віки ізоляції не сприяли швидкому розвитку Непалу. Навіть рабство було офіційно заборонене тільки 28 листопада 1924 року.

Буддійська пагода поблизу Катманду

Після бурхливого періоду боротьби проти знатних родин, під час якого рід Рана втратив більшість своїх привілеїв, і влада перейшла до законного правителя, було прийнято конституцію Непалу. Вона проголосила конституційну монархію, рівність усіх громадян перед законом, свободу совісті та надала всім громадянам виборче право. Втім, феодальні традиції в Непалі такі міцні, що одним політичним актом їх спростувати не можна. Тому мине ще багато часу, поки Непал стане демократичною країною.

Еверест

Непал, мабуть, найближча до неба земля: гірські вершини тут здіймаються так високо, як ніде у світі. Тут знаходиться найвища на Землі гора Джомолунгма (інші назви - Еверест, Сагарматха), яка здіймається над рівнем моря на 8846,1 м. «Джомолунгма» означає «верхівка світу», «Сагарматха» - «матір богів». Ця гора вважалася священною майже для всіх народів, які жили поруч з нею. А ось «Еверест» - це, так би мовити, назва-подарунок. Гора отримала її на честь Джорджа Евереста, який очолював англійське топографічне управління. Підлеглі вирішили зробити начальнику приємне, хоча сам він жодного разу не бачив горитезки.

Серед альпіністів підкорення Евересту вважають одним з найвищих досягнень. Першими на цю вершину піднялися шерп Н. Тенцинг та новозеландець Е. Хілларі. Це сталося 29 травня 1953 року.

Серед гір Непалу є й інші «восьмитисячники»: Канченджанга, Дхаулагірі, Макалу та Анапурна. Всі вони знаходяться у так званих Великих Гімалаях - найвищій частині Непалу. На південь від Великих Гімалаїв лежить зона вже менш високих Малих Гімалаїв. Їхні хребти перетинають численні річки, що прорізали глибокі ущелини в Махабхараті (одному з головних хребтів) і течуть на південь, до рівнин. Остання частина гірської корони Непалу - це гори, що мають назву Зовнішніх Гімалаїв. Вони набагато менші - від 900 до 1800 м заввишки. У цих горах часто трапляються плоскодонні долини (дуни), які мають велике значення для сільського господарства. А ось тераї (заболочені джунглі) - це не гірські, а низинні райони Непалу, які є продовженням Гангської рівнини.

У Непалі існує кілька кліматичних зон. Тут є райони з субекваторіальним, мусонним та гірським кліматом. На півдні середня температура липня становить +30 °C, січня - +15 °C; у горах холодніше, а у високогір’ях - справжнє царство холоду. Кількість опадів становить близько 2000 мм на рік. Пори року в Непалі чітко виражені: влітку, коли мусонні дощі приносять вологу з Індійського океану, дуже спекотно і волого. Взимку, із середини грудня по лютий, в Непалі сухо і прохолодно, в горах випадає сніг. Весна (особливо - березень та квітень) і осінь - найкращий час для подорожей, оскільки в цей час практично не буває опадів. Утім, непальці розрізняють не чотири, а цілих шість пір року:

Басант - весна - лютий/березень;

Грдишма - літо - квітень/травень;

Барша - мусон (сезон дощів) - червень/липень;

Шарад - збір урожаю - серпень/вересень;

Хеманта - осінь - жовтень/листопад;

Шишир - зима - грудень/січень.

Є в Непалі і загадкові істоти, існування яких ще й досі остаточно не підтверджено наукою - йєті, снігова людина. «Йєті» - слово з мови шерпів. Ті, хто зустрічався з йєті, розповідають, що він чимось нагадує велику мавпу: має великі розміри, вкритий волосяним покровом. Руки в йєті звисають до колін, рухається він дуже швидко. Але річ у тім, що місцеві жителі не вважають його твариною і приписують йому розум та деякі надприродні здібності.

Природа Непалу дуже своєрідна. Тут можна зустріти диких слонів, малих панд (цих звірів часто називають бамбуковими ведмедями), сніжних барсів (ірбісів), тигрів та носорогів. Тут збереглися невеликі стада гаурів - диких биків, які мешкають у гірських лісах на висоті близько 2000 м над рівнем моря.

Головні річки Непалу - Калі, Карналі, Гандак та Косі. Всі вони мають значний потенціал, але гідроелектростанції влаштовані тільки поблизу великих міст (Катманду, Покар, Біратнагар та Біргандж мають власні ГЕС, які повністю задовольняють їхні потреби в електроенергії).

Індуїстський храм у Катманду

Непал - аграрна країна. Найпоширеніші злакові культури - рис, пшениця, кукурудза та ячмінь. У значній кількості вирощують джут (на продаж), тютюн, цукрову тростину, індиго й опійний мак. Культивують також овочі, овес, прянощі. Найбільш розвинене землеробство в долинах Катманду і Покхара. Майже повсюдно розводять овець, кіз, свиней і свійську птицю. Поголів’я волів зосереджене переважно в долинах, а високо в горах чи не єдиною свійською худобою є яки, які добре переносять нестачу кисню і знаходять собі їжу навіть на бідних гірських пасовиськах. У джунглях ростуть дерева твердих порід, а також бамбук і ротангова пальма. Все це використовується виробниками меблів та експортується.

Гірське поселення

Промисловість Непалу не дуже розвинена. Більшість підприємств обробляє сільськогосподарську продукцію і забезпечує країну тканинами, цукром, тютюновими виробами, взуттям та килимами. Але, на щастя, у непальців є й інше джерело прибутків - туризм. Туристів можна поділити на дві категорії: альпіністів та відвідувачів буддійських культових споруджень. Саме в Непалі розташоване містечко Лумбіні, де, за легендою, народився Будда. Але офіційною релігією Непалу є не буддизм, а індуїзм. Серед найголовніших святинь Непалу є кілька таких, що відомі всьому світові і внесені до списку ЮНЕСКО. Це буддійські ступи Сваямбуднатх та Буднатх, Лумбіні - місце народження Будди, індуїстський храм Шіві - Пашупатінатх, індуїстський храм Вішну - Чангу Нараян. Є в Непалі, так би мовити, і світські визначні місця: королівські палаци і площі в Катманду, Патані й Бхактапурі, Національний парк Еверест та Національний парк Читван.

Непальці - дуже сердечні, щирі люди. Попри бідність та важкі умови життя, вони завжди усміхнені і раді прийти на допомогу не тільки сусідам, а й іноземцям. Вони дуже працелюбні. Майже всі важкі види роботи, починаючи з землеробства і закінчуючи прокладенням гірських стежок, виконуються вручну, без машин. Деякі стежки просто вирубані в скелях. За можливість спілкування з сусідами непальці заплатили багатьма роками важкої праці.

Релігія відіграє в їхньому житті дуже важливу роль. Тут є навіть справжня жива богиня на ім’я Кумара. Її вважають живим утіленням богині Таледжу. Майбутню богиню обирають у три-п’ятирічному віці після кількох випробувань. Потім вона живе в храмі кілька років, і навіть король схиляється перед нею, щоб дістати благословення. Втім, бути живою богинею - почесно, але не дуже радісно. Бо коли дівчина підросте, вона повертається до своєї родини і майже не має шансів вийти заміж.