Твори - Хвильовий Микола Григорович - Страница 230

27 «Услужливый медведь опаснее врага» — неточна цитата

з байки I. А. Крилова «Пустынник и медведь» («Услужливый дурак опаснее врага» (1808)).

28 Відповідна резолюція ЦК РКП у третьому пункті...— У третьому пункті резолюції ЦК РКП (б) від 18 червня 1925 р. після відзначення, що відбувається зростання нової літератури, насамперед пролетарської й селянської, сказано: «З другого боку, складність господарського процесу, одночасне зростання суперечливих і навіть прямо одна одній ворожих господарських форм, викликаний цим розвитком процес народження і зміцнення нової буржуазії, неминуча, хоч на Перших порах не завжди усвідомлена тяга до неї частини старої і нової інтелігенції; хімічне виділення з громадських глибин нових і нових ідеологічних агентів цієї буржуазії,— все це повинно неминуче відбиватись і на літературній поверхні громадського життя» (Див.: Матеріали до вивчення історії української літератури.— К., 1961.— Т. 5.— С. 42—43).

29 ...каже та ж резолюція ЦК РКП.— Йдеться про четвертий пункт: «Таким чином, як не припиняється у нас класова боротьба взагалі, так само вона не припиняється і на літературному фронті. В класовому суспільстві і не може бути нейтрального мистецтва, хоч класова природа мистецтва взагалі і літератури зокрема відображається у формахг нескінченно більш різноманітних, ніж, наприклад, в політиці» (Див.: Там же.— С. 42—43).

ао Б л а г б а з — Благовіщенський базар у Харкові.

31 От чому й відповідна резолюція ЦК К П (б) У...— Йдеться про постанову Політбюро ЦК КП(б)У від 10 квітня 1925 р., де зазначено:

«Існуюча організація селянських письменників «Плуг» провадить велику і важливу роботу, яку партії' слід всебічно підтримувати, але з тим, щоб місцеві групи «Плугу» не набирали масового характеру і не зливалися з організаціями сількорів» (Див.: Там же.— С. 41—42).

'у~ У - П е й - Ф у (1878—1939) — китайський генерал, фактичний керівник чжилійських мілітаристів. Під час так званого Північного походу 1926—

1927 рр. його війська були розгромлені національно-революційною армією.

лл ...Дорошкевич у своїй прекрасній статті «На день Жовтневої р і ч н и ц і»...— Йдеться про статтю «Проблеми української культури на день Жовтневої річниці» (Пролетарська правда.— 1925.—

7 листоп.) О. Дорошкевич не погоджується з тезою лекції А. Луначарського «Судьбы современной интеллигенции».

34 «Г а р т» , «М о л о т», «Ж о в т е н ь», «П л у г», «Ланка» — літературні організації, що існували на Україні в 20-ті роки.

...п ише він у журналі «Ж иття й революці я».— Мається на увазі стаття П. Кияниці «Замість рецензії» (Життя й революція.— 1925.— № 9.—С. 59—63).

30 Сінклер Ептон Білл (1878—1968) —американський письменник, відомий своїми соціалістичними, комуністичними симпатіями.

^ Бехер Йоганнес Роберт (1891 — 1958) —німецький письменник-комуніст.

м ...п осилаємо читачів до його статті у газеті «Пролетарська правда».— Йдеться про статтю С. Щупака «На літературні теми...», надруковану у «Пролетарській правді» (1925.— 25 жовт.). Цей один

з найортодоксальніших і найнепримиренніших вульгарно-соціологічних критиків висловив обурення «шкідливим» виступом Миколи Хвильового на з’їзді «Гарту» Письменник пропонував розпустити «Гарт» і «Плуг», а натомість створити незалежні, децентралізовані письменницькі клуби чи студії. «Дехто

з товаришів Хвильового,— як писав С. Щупак,— намагалися намацати грунт для утворення у Києві групи своїх симпатиків до нової асоціації» (С. Щупак мав на увазі, очевидно, київських неокласиків — ще одну групу послідовно

і нещадно цькованих літераторів, яких Щупак і його ортодоксальні колеги — ревнителі пролетарської літератури вважали гальмом на шляху розвитку прогресивного, революційного мистецтва.) «Той, хто стає на новий організаційний шлях Хвильового, той мусить підписатися й під «Камо грядеши»,— стверджував керівник київської філії «Плугу».

,3у Вор омський Олександр Костянтинович (1884—1943) —російський радянський критик, письменник. Був головним редактором журналу «Красная новь» у 1921 —1927 рр. У своїх статтях відстоював вірність реалізмові.

40 «Ах, что вы говорите, София Ивановн а...» — цитата

з поеми М. Гоголя «Мертві душі» (Див.: Гоголь М. Твори: У 3-х т.— К., 1952.— Т. 3.— С. 187). «Дама, приятная во всех отношениях» — Анна Григорівна, персонаж «Мертвих душ», співбесідниця Софії Іванівни, яка розгадала «таємницю» Чичикова.

41 Луначарськ а.— Йдеться, очевидно, про Луначарську-Розенель Наталію Миколаївну (1902—1962), російську радянську актрису, дружину

А. В. Луначарського.

42 Б є д н и й Дем’ян (справжнє ім’я й прізвище Юхим Олександрович Придворов; 1883—1945) —російський радянський поет, сатирик, байкар.

43 ...якийсь Ф. Я. з газети «Пролетарська правда»...— Мається на увазі рецензія Ф. Я. на книжку О. Копиленка «Весела історія» (Харків, 1925), вміщену в «Пролетарській правді» (1925.— 11 верес.).

“ Шмигельський Антон Іванович (1901 — 1972) —український поет, виступив у «Пролетарській правді» 23 вересня 1925 р. зі статтею «Учора — сьогодні — завтра».

40 Жеромський Стефан (1864—1925) —польський письменник, його роман «Перед весною» (1924) перекладений російською мовою 1925 р.

40 Л о п е де Вега (Вега Карпьо Лопе Фелік де; 1562—1635) — іспанський письменник доби Відродження.

47 Геракліт Ефеський (бл. 544—540—480 до и. е.)—давньогрецький філософ, представник іонійської школи.

4й Катон Старший (234—149 до н. е.) —римський письменник, консул, непримиренний ворог Карфагена.

49 Т а д і в ч и н а...— тобто Нечаївська Віра Йосипівна (1895—?), авторка нарисів, оповідань, член літорганізації «Плуг»; виступала на диспуті 24 травня

1925 р.

Р і г в е д а — зібрання переважно релігійних гімнів, перша відома пам’ятка індійської літератури. Ця найдавніша з вед оформилася до X ст. до н. е.

51 Ми хочемо сказати те, що говорив Енгельс...— Хвильовий цитує лист Ф. Енгельса до В. Боргіуса від 25 січня 1894 р. (Див.: Маркс К. і Енгельс Ф. Твори.— К., 1968.— Т. 39.— С. 166).

52 Гамлет — герой однойменної трагедії англійського драматурга Вілья-ма Шекспіра, написаної 1601 р.

оі Дон-Жуан — персонаж старовинної іспанської легенди про людину, яка все життя проводить у любовних пригодах. Легенда послужила сюжетом для багатьох визначних творів світової літератури, зокрема комедії Мольєра «Дон-Жуан» (1665), драми О. Пушкіна «Кам’яний гісіь» (1839), драми Лесі Українки «Камінний господар» (1912).

04 Тартюф — персонаж однойменної комедії Мольєра, написаної 1669 р., ханжа і лицемір.

00 Август Гай Октавій (44 до п. е.— 44 и. е.) — римський імперії гор, небіж Юлія Цезаря, заклав основи принципату - особливого »и;іу монархії

зі збереженням деяких республіканських принципів.

00 Вольтер (справжнє прізвище Друс Мирі-Фрапсуа; 1694 1778)

французький письменник і філософ-просвітитель.

5/ Лютер Мартін (1483—1546) — діяч Реформації в Німеччині, засновник лютеранства — одного з напрямів протестантизму.

56 Чорнокнижник із Вюртемберга.— Йдеться про доктора Фауста.

59 Мерінг Франц (1846—1919)—діяч німецького робітничого руху, філософ, історик, літературний критик. Був членом «Союзу Спартака». Наведені Хвильовим слова є неточною цитатою з книги Ф. Мерінга «Карл Маркс. История его жизни».— М., 1957.— С. 157.

ьи Друга цитата з Плеханов а...— Хвильовий цитує роботу, Г. В. Плеханова «К вопросу о роли личности в истории».— М.: Государственное издательство политической литературы, 1938.— С. 38.

01 Кащенко А дріан Феофанович (1858—1921) — українськи й письменник, автор популяризаторських романтичних повістей з історії України.