ЯСА - Мушкетик Юрий Михайлович - Страница 206

У наступний час боротьба за визволення споконвiчних слов'янських земель Приазов'я та Причорномор'я не припинялася. У 80–х pp. XVII ст. росiйське вiйсько, до складу якого входили лiвобережнi козацькi полки, двiчi здiйснило походи на Крим. Проте, погано пiдготовленi, вони виявилися невдалими. Пiд час одного з них (1687 р.) втратив гетьманську булаву I. Самойлович. Його було звинувачено у таємних зв'язках з кримцями, заарештовано й заслано до Сибiру. На так званiй Коломацькiй радi 25 липня 1687 р. старшина обрала гетьманом генерального осавула I. Мазепу, якого пiдтримав всесильний В. Голiцин. Боротьба проти турецько — татарської агресiї точилася ще протягом багатьох десятилiть. Лише внаслiдок переможних росiйсько — турецьких вiйн 1768–1774 pp. i 1787–1791 pp. було остаточно вирiшене питання про визволення Пiвнiчного Причорномор'я й утвердження Росiйської держави на Азовському й Чорному морях.

В кiнцi XVIII ст. сталася ще одна подiя, яка мала велике значення в iсторичнiй долi українського народу. В результатi другого (1793 p.) й третього (1795 p.) подiлiв Польщi до складу Росiї увiйшли правобережнi землi. Справа Семена Палiя i його сподвижникiв, учасникiв гайдамацького руху й славнозвiсної Колiївщини 1768 р. не була марною. Своєю боротьбою вони наблизили час визволення й возз'єднання всiх українських земель в складi Росiйської держави

Роман Ю. Мушкетика" Яса" — художнiй твiр, а не спецiальне iсторичне дослiдження. На його сторiнках дiє чимало персонажiв, народжених творчою уявою автора. Виписанi вони iз знанням iсторичних обставин, у яких природно розкриваються характери, психологiя героїв тiєї епохи. Очевидно, не слiд дорiкати письменнику у подеколи хронологiчних змiщеннях окремих подiй, певних термiнологiчних неточностях тощо, адже вiн створив загалом довершену, правдиву картину суспiльно — полiтичного життя українських земель другої половини XVII ст. Справжнiм героєм його твору є народнi маси, представники яких — Мокiй Сироватка та Лаврiи Перехрест — уособлюють основну продуктивну силу тогочасного суспiльства. Вони зi зброєю в руках захищали свою землю вiд ординських i польсько — шляхстськнх феодалiв, виступали проти власних визискувачiв. Мокiй Сироватка й Лаврiн Перехрест, не вагаючись, жертвують своїм життям задля спокою i щастя рiдного краю."… Батькiвщина… лише одна. Тiльки потурнак може мiняти її на чужинську" — ось лейтмотив їх життя i боротьби. А хiба лише їх? Так думали i з цими словами вмирали мужнi захисники Ладижнна й Уманi, учасники походiв на Кримське ханство й турецькi фортецi. Героїкою боротьби українського народу з iноземними загарбниками та iдеями патрiотизму проникнутi всi сторiнки нового роману Ю. Мушкетика" Яса". I в цьому його непересiчне значення.

Валерiй Смолiй, доктор iсторичних наук.

notes

Примечания

1

[1] Акинджi — нападники, нерегулярнi летючi татарськi загони (тур)

2

[2] Так турки називали Александра Македонського.

3

[3] Езан — заклик на молитву (тур,).

4

[4] Муфтi — первосвященик магометанського закону (тур.).

5

[5] Що я написав — те написав (лат.)

6

[6] Спагiї — вершники (тур).

7

[7] Сердар, сердарах — головнокомандуючий (тур.).

8

[8] Секбанбашi — вищi офiцери регулярного вiйська (тур.).

9

[9] Джебелiх — вiнсько, що вели за собою феодали (тур.).

10

[10] Силяхуар — ага — чиновник, що возив шаблю султана (тур.).

11

[11] Лист написаний 1678 р., одначе мовиться в ньому про подiї 1674 р., тому автор вмiщує ного в оповiдi пiсля ладижннської оборони.

12

[12] Фiрман — указ (тур.).

13

[13] Антецесор — попередник (тур.).

14

[14] Фарсах — мiра довжини, 4 км (тур.).

15

[15] Кибла — напрям на Мекку (тур.).

16

[16] Передмiстя Адрiанополя.

17

[17] Селямлик. — чоловiча половина будинку (тур.).

18

[18] Асесбашi — вищий чин у яничарському вiйську, виконував також полiцiйнi функцiї (тур.).

19

[19] Бiр аллах — бог єдиний (тур).

20

[20] Гелiйор — йти (тур.).

21

[21] Беса — не забувай про звичай гостинностi (тур.).

22

[22] Кьопек — собака (тур.).

23

[23] Юрю! — Проходь (тур.)

24

[24] Улу — Дениз — Гниле море (тат.).

25

[25] Iзор — сукня з двох шматкiв полотна (тат.).

26

[26] Яйла — гiрське пасовище (тат.).

27

[27] Гяур оглу — християнське кодло (тат.).

28

[28] Тум — народжений в неволi вiд невiльникiв християн (тур.).

29

[29] Каймакам — управитель округи (тур.).

30

[30] Рогожа з молодої липи.

31

[31] Пелiкани.

32

[32] Шарiат — релiгiйне право мусульман (тур).

33

[33] Бiсмiлла — в iм'я аллаха (тур.)

34

[34] Вай кьопек! — От собака! (Тур)

35

[35] Йок — нi (тур.).

36

[36] Акты ЮЗР, т 12, с 102, 113, 527, 682

37

[37] Апанович О. М. Запорозька Сiч у боротьбi проти турецьке татарської агресiї 50–70–тi роки XVII ст. — К, 1961, с. 34, 35

38

[38] Эварницкий Д. И. Иван Дмитриевич Сирко — славный кошевой атаман войска запорожских низовых казаков. — СПб., 1894, с. 5, 10.

39

[39] Iсторiя Української РСР. — К., 1979, т. 2, с. 91.

40

[40] Акты ЮЗР. — СПб., 1875, т. 8, с. 218–220.

41

[41] Iсторiя Української РСР, т. 2, с. 94–95.