Выбрать книгу по жанру
Фантастика и фэнтези
- Боевая фантастика
- Героическая фантастика
- Городское фэнтези
- Готический роман
- Детективная фантастика
- Ироническая фантастика
- Ироническое фэнтези
- Историческое фэнтези
- Киберпанк
- Космическая фантастика
- Космоопера
- ЛитРПГ
- Мистика
- Научная фантастика
- Ненаучная фантастика
- Попаданцы
- Постапокалипсис
- Сказочная фантастика
- Социально-философская фантастика
- Стимпанк
- Технофэнтези
- Ужасы и мистика
- Фантастика: прочее
- Фэнтези
- Эпическая фантастика
- Юмористическая фантастика
- Юмористическое фэнтези
- Альтернативная история
Детективы и триллеры
- Боевики
- Дамский детективный роман
- Иронические детективы
- Исторические детективы
- Классические детективы
- Криминальные детективы
- Крутой детектив
- Маньяки
- Медицинский триллер
- Политические детективы
- Полицейские детективы
- Прочие Детективы
- Триллеры
- Шпионские детективы
Проза
- Афоризмы
- Военная проза
- Историческая проза
- Классическая проза
- Контркультура
- Магический реализм
- Новелла
- Повесть
- Проза прочее
- Рассказ
- Роман
- Русская классическая проза
- Семейный роман/Семейная сага
- Сентиментальная проза
- Советская классическая проза
- Современная проза
- Эпистолярная проза
- Эссе, очерк, этюд, набросок
- Феерия
Любовные романы
- Исторические любовные романы
- Короткие любовные романы
- Любовно-фантастические романы
- Остросюжетные любовные романы
- Порно
- Прочие любовные романы
- Слеш
- Современные любовные романы
- Эротика
- Фемслеш
Приключения
- Вестерны
- Исторические приключения
- Морские приключения
- Приключения про индейцев
- Природа и животные
- Прочие приключения
- Путешествия и география
Детские
- Детская образовательная литература
- Детская проза
- Детская фантастика
- Детские остросюжетные
- Детские приключения
- Детские стихи
- Детский фольклор
- Книга-игра
- Прочая детская литература
- Сказки
Поэзия и драматургия
- Басни
- Верлибры
- Визуальная поэзия
- В стихах
- Драматургия
- Лирика
- Палиндромы
- Песенная поэзия
- Поэзия
- Экспериментальная поэзия
- Эпическая поэзия
Старинная литература
- Античная литература
- Древневосточная литература
- Древнерусская литература
- Европейская старинная литература
- Мифы. Легенды. Эпос
- Прочая старинная литература
Научно-образовательная
- Альтернативная медицина
- Астрономия и космос
- Биология
- Биофизика
- Биохимия
- Ботаника
- Ветеринария
- Военная история
- Геология и география
- Государство и право
- Детская психология
- Зоология
- Иностранные языки
- История
- Культурология
- Литературоведение
- Математика
- Медицина
- Обществознание
- Органическая химия
- Педагогика
- Политика
- Прочая научная литература
- Психология
- Психотерапия и консультирование
- Религиоведение
- Рефераты
- Секс и семейная психология
- Технические науки
- Учебники
- Физика
- Физическая химия
- Философия
- Химия
- Шпаргалки
- Экология
- Юриспруденция
- Языкознание
- Аналитическая химия
Компьютеры и интернет
- Базы данных
- Интернет
- Компьютерное «железо»
- ОС и сети
- Программирование
- Программное обеспечение
- Прочая компьютерная литература
Справочная литература
Документальная литература
- Биографии и мемуары
- Военная документалистика
- Искусство и Дизайн
- Критика
- Научпоп
- Прочая документальная литература
- Публицистика
Религия и духовность
- Астрология
- Индуизм
- Православие
- Протестантизм
- Прочая религиозная литература
- Религия
- Самосовершенствование
- Христианство
- Эзотерика
- Язычество
- Хиромантия
Юмор
Дом и семья
- Домашние животные
- Здоровье и красота
- Кулинария
- Прочее домоводство
- Развлечения
- Сад и огород
- Сделай сам
- Спорт
- Хобби и ремесла
- Эротика и секс
Деловая литература
- Банковское дело
- Внешнеэкономическая деятельность
- Деловая литература
- Делопроизводство
- Корпоративная культура
- Личные финансы
- Малый бизнес
- Маркетинг, PR, реклама
- О бизнесе популярно
- Поиск работы, карьера
- Торговля
- Управление, подбор персонала
- Ценные бумаги, инвестиции
- Экономика
Жанр не определен
Техника
Прочее
Драматургия
Фольклор
Военное дело
Архе - Дереш Любко - Страница 7
його звати. Колян мій друг, також
«архе» колись на вулиці талкав. Знаєш? Таке волосся довге, от десь доци.
Русяве таке... У чорній футболці з рибою такою. Не знаєш? -Нє.
- А Курсанта мусиш знати. Льолік Курсант - це ж найолдовіший видець, він мій
друг! Льолік досі «плазму» крапає, уявляєш?! Ну, так знаєш Льоліка? - Буба
посміхнувся ширше: - Та-а-а... Курсант у тих ділах грицаний-перегрицаний10.
Хто-хто, а Курсант - так той в натурі щурить по сутанах11. Він мій друг, спитаєшся, чи він Бубу
пам'ятає...
- Курсант минулого місяця загинув...
- Ага. ОЙ, СПРАВДІ?! Та ти шо!.. От чорт. Ну, та й архе з ним. Послухай, Антоне, шо я радив би тобі: давай разом підемо десь на Високий Замок і
крапнемо собі по двадця-точці, як ти на таке дивишся?.. Чи ти, може, зайнятий?
- У мене ше справи з оцією дівчиною. До слова, ти хто? - спитав Антон у
Терезки.
Температура знизала плечима. Вдала, що ніяковіє.
- Мені теж флакон, - сказала вона і простягла купюру
горе-баризі.
Антон сховав гроші, а із сумки видобув дві пластмасові пляшечки з-під
заводських крапель, халтурно запаяні на газовому пальникові. Корок пляшечки
був обладнаний спеціальною піпеткою.
Терезка відчула, як перед животом ворухнулося щось живе. Передчуття забави.
- Слухай, - сказав Антон. - Ти ще також не крапала? Йдемо тоді вже втрьох!
- Серйозно, давай! - загорівся Буба.
10 Грицаний - бувалий, стріляний, олдовий. Від прізвища першої львівської
Дівчини-археманки (за: А. М.Давихам, неопубл.).
11 Щурити по сутанах - орієнтуватися у всіх змінах всередині певної
субкультури, відчувати найтонші, капілярні перетікання емоцій в компанії в
результаті закрапування «плазми». Див. також: щурити, сутанити. (примітки за: А. М.Давихам, неопубл.).
ЗО
31
Терезка змовчала, подумки оцінюючи Антона. Зокрема, чи в силах той
скомпенсувати нав'язливу присутність Буби, вічного знайомого всіх знайомих.
Історії, які вона чула, радили вперше крапатись «архе» під наглядом
досвідченого плазматика.
Терезка поборола гнітюче відчуття, наче її змусили погодитись, і мовчки
приєдналась до ентузіастів.
З
Антон і Буба йшли попереду, Терезка крокувала за ними. У Буби рот не
закривався ні на мить - він сотав свої спекуляції і час від часу вимушував
Антона погоджуватись і доповнювати висловлені припущення реальними фактами.
- А от скажи, Антон, як це - перший раз крапати очі? Пече? - запитував Буба.
- Бо я чув, шо це просто нестерпно.
- Так є. Перший раз - дуже сильно, - вже трохи втомлено відповідав Аніон. -
Очі аж горять. У мене перший раз був такий малімон12, ніби очі стали
завбільшки з два сонця. Такі ж розпечені. Можеш собі таке уявити?
Буба захоплено, аж недовірливо, кивав головою.
- Подумати тільки! Два соНця! Не, ти чуєш?.. Як там тебе? - Буба озирнувся
через плече до Терезки. - Давай, може, познайомимося?
- Тереза, - буркнула вона.
12 Малімони (причандали) - полісемантична формація, асоціативно близька як із
лексемою «глюк» (в значенні перцептивної облуди), так із вичерпалим себе в
українському ідейному полі терміном «ізмєна» в його онтологічному тлумаченні
(а саме: циркуляція ідей, несподівана експлозія емоцій тощо). Категоріальна
та субстанційна приналежність причандалів (малімонів) аморфна, однак
асоціативно там однозначно має місце причина, чехарда, малина, лимони, анемони і, можливо, амоніти-белемінти. Себто, весь комплекс ідей, які
виражають ґєдз (див. Ґєдз). Причандали: сутаняться, в'ються, мотаються; малімони: приходять, скрикують, скапують, в'ючать; з малімонів: зіскакують, зісковзують, гепаються (останнє передає найвищий ступінь екзистенції, щось
типу: впасти в небо, але догори ногами і задом наперед); на Причандалах: сканэють, ціпеніють, остигають тощо. Для описування причандалів
епікурейського складу використовують дієслово: «мармулядити», «печеніжити».
Див. також: «марамулити» (жАМ.Давихам, неопубл.).
- Буба, - він грайливо нагадав свою кличку і знову підморгнув. Терезку ледь
не вивернуло. Вона секунду вагалася, чи не піти закрапатися на самоті. Але
Антон глянув на неї так, що в животі перевернулася на інший бік одна із
недавнішніх мрій про хлопчика.
Буба продовжив розпитувати.
- Ага. Значить, як два Сонця, кажеш, - вдумливо повторив він, повертаючи
Антонову увагу. - А я не здурію від того? Ну, коли відчую, шо в мене очні
яблука розмірами
як зірка?
- Всяке може бути. Якщо психіка слабенька - легкої Тільки так. Під «плазмою»
здуріти - простіше, ніж із табуретки впасти. Між іншим, ти в туалет не хочеш?
Буба замислився.
- Ну... Не знаю. А шо? Буде здаватися, ги-ги, ніби я космос з'їв?
- Нє. Просто всраєшся, і все.
Терезка слухала ці балачки і тихо йшла за їхніми тінями. Час від часу вона
притримувала крок - вирівнювала дистанцію у два метри. У зіпрілому кулаці
стискала флакончик «архе». Інколи скалатувала його і спостерігала на сонці, як розчиняються бульбашки, підносила до носа, щоби вловити ледь відчутний
аптечний аромат.
спека
- Перед тим, як закрапатися, - радив упівголоса Антон, - обов'язково сходи на
природу. З першого разу практично всі, хто не сходив, роблять у штани. Закон
жанру.
- Давай повернемося до самого закрапування... Значить, крапаю собі по
двадцяточці, відчуваю, як пече, так? А далі?
- Далі крутиш очними яблуками, розганяєш краплі по поверхні рогівки. Це
найголовніше. Чим ліпше розігрієш очні м'язи, тим повніше засвоїться
«плазма». Зрозуміло, так? А далі збираєш всю силу в кулак і змушуєш себе
розплющити очі, хоча це й дуже важко, бо пече несамовито. Якраз тут і лізуть
ковбаски.
- Ну та шо ж там такого, скажи?! Ну приблизно, хоч натякни якось! - Буба
зробив мужнє лице, від чого Антон
32
зз
заусміхався, а Терезка мало не розреготалась. Антон поворушив губами, наче
шукав потрібні слова.
- Не можу сказати, - зітхнув він. - Далі йде чиста плазма. Архе. Це тільки
відчуття. Неначе пальці стали бачити. В сенсі, видіти. А очі навчилися
мацати. Це архе, і все.
Буба скривився. Здається, він навіть загнівався, що Антон не зумів пояснити
все як належить. Антон покосився на Терезку, що безгучно крокувала за їх
спинами, і поспішив заспокоїти Бубу:
- Можеш не перейматися. Ти збагнеш ТО при любому розкладі.
Вони видерлися на Високий Замок із того боку, де оглядова площадка. Якраз
навпроти міліції.
Парк оглушував безлюддям. Кував на спеку дикий голуб, а бите скло блищало під
ногами, ніби очі закопаних у землю роботів. Антон запропонував сісти тут же, на схилі гори, і поспостерігати за містом. Терезка скинула зі спини
наплечник, сіла на траву і, як просив Антон, поспостерегла.
Внизу сіріли смітники та асфальти. Між сухих кульбаб обабіч її ніг лазило
сонечко. Цвірчали цвіркуни.
Буба з Антоном палили щось дешеве і злободенне. За їх спинами відкривалася
бетонна площадка і вижухлий травник, зарослий деревієм. Обабіч - вузький і
плутаний шлях крізь колюче гілляччя, павутину і спеку. Над головою виднілося
гаряче небо, на колір біле. Попереду - затягнута серпанком Ратуша і діорама
Львова. Довкола панував той різновид полуденної тиші, коли під ногами сюрчать
цвірконики і десь далеко репетують діти.
Терезка попросила цигарку. Буба з незрозумілою усмішечкою простягнув одну і
зразу ж нагнувся припалити. Терезі закортіло відсахнутись, але вона
стрималася. Зі схожим притиском поборола бажання загасити цигарку, припалену
цим хлопчаком, об нього ж, і попросити вогню в Антона. Натомість глибоко
вдихнула, зібрала нав'язливі думки у жменю й видихнула п'ятами, вганяючи все
- Предыдущая
- 7/55
- Следующая