Выбрать книгу по жанру
Фантастика и фэнтези
- Боевая фантастика
- Героическая фантастика
- Городское фэнтези
- Готический роман
- Детективная фантастика
- Ироническая фантастика
- Ироническое фэнтези
- Историческое фэнтези
- Киберпанк
- Космическая фантастика
- Космоопера
- ЛитРПГ
- Мистика
- Научная фантастика
- Ненаучная фантастика
- Попаданцы
- Постапокалипсис
- Сказочная фантастика
- Социально-философская фантастика
- Стимпанк
- Технофэнтези
- Ужасы и мистика
- Фантастика: прочее
- Фэнтези
- Эпическая фантастика
- Юмористическая фантастика
- Юмористическое фэнтези
- Альтернативная история
Детективы и триллеры
- Боевики
- Дамский детективный роман
- Иронические детективы
- Исторические детективы
- Классические детективы
- Криминальные детективы
- Крутой детектив
- Маньяки
- Медицинский триллер
- Политические детективы
- Полицейские детективы
- Прочие Детективы
- Триллеры
- Шпионские детективы
Проза
- Афоризмы
- Военная проза
- Историческая проза
- Классическая проза
- Контркультура
- Магический реализм
- Новелла
- Повесть
- Проза прочее
- Рассказ
- Роман
- Русская классическая проза
- Семейный роман/Семейная сага
- Сентиментальная проза
- Советская классическая проза
- Современная проза
- Эпистолярная проза
- Эссе, очерк, этюд, набросок
- Феерия
Любовные романы
- Исторические любовные романы
- Короткие любовные романы
- Любовно-фантастические романы
- Остросюжетные любовные романы
- Порно
- Прочие любовные романы
- Слеш
- Современные любовные романы
- Эротика
- Фемслеш
Приключения
- Вестерны
- Исторические приключения
- Морские приключения
- Приключения про индейцев
- Природа и животные
- Прочие приключения
- Путешествия и география
Детские
- Детская образовательная литература
- Детская проза
- Детская фантастика
- Детские остросюжетные
- Детские приключения
- Детские стихи
- Детский фольклор
- Книга-игра
- Прочая детская литература
- Сказки
Поэзия и драматургия
- Басни
- Верлибры
- Визуальная поэзия
- В стихах
- Драматургия
- Лирика
- Палиндромы
- Песенная поэзия
- Поэзия
- Экспериментальная поэзия
- Эпическая поэзия
Старинная литература
- Античная литература
- Древневосточная литература
- Древнерусская литература
- Европейская старинная литература
- Мифы. Легенды. Эпос
- Прочая старинная литература
Научно-образовательная
- Альтернативная медицина
- Астрономия и космос
- Биология
- Биофизика
- Биохимия
- Ботаника
- Ветеринария
- Военная история
- Геология и география
- Государство и право
- Детская психология
- Зоология
- Иностранные языки
- История
- Культурология
- Литературоведение
- Математика
- Медицина
- Обществознание
- Органическая химия
- Педагогика
- Политика
- Прочая научная литература
- Психология
- Психотерапия и консультирование
- Религиоведение
- Рефераты
- Секс и семейная психология
- Технические науки
- Учебники
- Физика
- Физическая химия
- Философия
- Химия
- Шпаргалки
- Экология
- Юриспруденция
- Языкознание
- Аналитическая химия
Компьютеры и интернет
- Базы данных
- Интернет
- Компьютерное «железо»
- ОС и сети
- Программирование
- Программное обеспечение
- Прочая компьютерная литература
Справочная литература
Документальная литература
- Биографии и мемуары
- Военная документалистика
- Искусство и Дизайн
- Критика
- Научпоп
- Прочая документальная литература
- Публицистика
Религия и духовность
- Астрология
- Индуизм
- Православие
- Протестантизм
- Прочая религиозная литература
- Религия
- Самосовершенствование
- Христианство
- Эзотерика
- Язычество
- Хиромантия
Юмор
Дом и семья
- Домашние животные
- Здоровье и красота
- Кулинария
- Прочее домоводство
- Развлечения
- Сад и огород
- Сделай сам
- Спорт
- Хобби и ремесла
- Эротика и секс
Деловая литература
- Банковское дело
- Внешнеэкономическая деятельность
- Деловая литература
- Делопроизводство
- Корпоративная культура
- Личные финансы
- Малый бизнес
- Маркетинг, PR, реклама
- О бизнесе популярно
- Поиск работы, карьера
- Торговля
- Управление, подбор персонала
- Ценные бумаги, инвестиции
- Экономика
Жанр не определен
Техника
Прочее
Драматургия
Фольклор
Военное дело
Архе - Дереш Любко - Страница 37
слоґан «ПЕПСІ. ПОХУЙ!».
З темряви сподобився Нестор з філіжанкою кави в руці. Філіжанка здалася мені
вкрай ностальгуючою - з лисичками та їжачками. Дикий відсунув йому крісло, й
горбань обережно сів.
- Нестор, - простягнув мені руку. Я потис ЇЇ і відчув те, що називають
«припливом симпатії».
- Дмитро. Менделєєв. Джим. Навзаєм.
Дикий відсунув на край столу телефон, щоб не заважав. Нестор розмішав ложкою
цукор і зробив ковток.
- То як, Дмитре, у Вас із Диким нині Ритуал?
171
Я глянув запитально на Дикого. Дикий повів бровою.
- Аяґже.
Нестор нову сьорбнув напою, і до моїх ніздрів долетів аромат кави. Горбун
щось проплямкав собі під ніс, витяг з портсигара папіросу й задимів.
- Шкода. Дуже шкода. А я думав запросити Вас на презентацію нового сузір'я. У
нас тут таки-и-ий телескоп є, Ви такого, певне, ніколи й не бачили. Та шо там
- у нас тут ціла ОБСЕРВАТОРІЯ! Маєте нагоду бути присутнім при називанні
Неназваного. Подумайте тільки, які масштаби! Ціле сузір'я! І назва ж яка -
Пітекантропія. Вам це нічого не говорить?
Я здивовано звів брови.
- Пусте, - махнув папіросою Нестор. - То як?
- Знаєте... Не відчуваю захоплення світилами. Я, знаєте, більше по хімії.
Тому якось іншим разом.
Нестор чомусь глянув на Дикого.
Дикий змовчав, і я відчув, як під поверхнею слів між ними ковзають залізні
троси неприязні. Чи навіть не неприязні - надто атавістично - а дотикання
протилежних полів, аніонів та катіонів водню.
- Оце, - Нестор першим торкнувся тиші й вказав тліючим кінчиком на екран. -
Це Бодя робив. Ти його знаєш, Дикий. Ти, Дмитре, знаєш, ні? Бодю-Нагваля?
Я заперечно мотнув головою.
На екрані з'явився напис: ПАН АБО ПРОПАВ. БОГ АБО ГОТ-ДОГ ©ЦЕРКВА СВЯТИХ
ОСТАННІХ ДНІВ.
- Eat fast, die young, - процитував Нестор. - Це ше з тих, молодих. Із тих, що завжди проти. Дуже перспективні юнаки, нє, Дикий?
- Радикально підходять до проблеми. Це добре. Але кращого зразка, ніж та, про
«Спрайт» - ну, там де «Імідж - ніщо» - я не зустрічав... О, це нова! Це хтось
із Пітєра, напевне.
- Плєбєїн. Точно, - підтвердив Нестор.
На екрані з'явилося нічне небо, всіяне безліччю зірок. На цьому сяйливому
фоні виділяється силует самотнього
172
дерева. З прогнутої гілляки звисає повішений. Внизу висвітилося: «УМРИ, НО НЕ
ДАВАЙ ПОЦЕЛУЯ БЕЗ ЛЮБВИ. MARLBORO LIGHTS».
- Тонко.
Нестор випустив кільце диму і додав:
- Тонко, наче комариний хуй.
- Вибачте, - озвавсь я спантеличено. - Це шо, про Юду?!
11
«Поваккацці» закінчився. Знову з'явилося м'яке світло. Замість «Запорожця за
Дунаєм» мнявкаюче зазвучала китайська комуністична опера. Скрип видався ще
сильнішим, ніж на Крушельницькій, і я пояснив би це не тільки віком платівки.
Коли Нестор відволікся, я тихцем поцікавився в Дикого:
- А чого це фестиваль називається «Поваккацці»?
- Це від індіанців хопі. Як би тобі пояснити... Не зовсім «дар богів» і не
тільки «життя-шаман»...
- Магічний ліхтар, - підказав, з'явившися невідь звідки, Нестор. - Саме так: життя шамана - це магічна лампа, істинний дар богів. Поняття не стільки
синонімічні, як тавтологічні. Як ви здогадалися, Дмитре, це кінематограф.
- А що це у вас за «Сетрички-істерички»? - знову поцікавився я.
- О-оо-о, о, о, о, - Нестор захоплено заворушив бровами. - Це така
ультрамодна течія серед богеми. Я кажу, Дмитре, про таку богему, яку визнають
«богемою» щойно років так за тридцять - тоді, коли Слово розроблять
настільки, що стануть очевидними зв'язки між словом «богема» і тим, чим
займаємося ми.
Здається, я нахмурився дуже красномовно, тому горбун, випустивши дим, продовжив:
- Річ у тім, що тепер модно вдавати певні психічні розлади.
- Модно?
173
- Однозначно. Інновація від Опери скрипу. Не симуляція з корисливих цілей, але флаґеллянтство як ars nova. Відчуваєш, куди це веде?
Я тричі знизав плечима.
- Мікроперформенси на вулицях, в тролейбусах, у магазинах. Наприклад, публічний спалах істерії у двох, здавалося б, незнайомих жінок. Що є
графічнішим у сфері емоцій? Це мистецтво на стику психіатрії й архітектури.
Розумієш? Архітектура духу! Готика. Бароко. Декаданс. Соц-арт. Еклектика.
Бритпоп. Свідомий кітч. Я-надбудови, січеш? Дай жувачку. Дай покурю. Дай в
рило. Тощо.
- А в мені, - спитав я, - Які надбудови узріли Ви в мені? Нестор глянув на
мене, прицмокнув губами, наче
звірився з відповіддю у конспекті й переконався, що коефіцієнти сходяться.
- Ви є людина-унітаз, Дмитрику.
- Без образ? - перепитав я про всяк випадок.
- Без образ. Ви Унітаз, не окреслений соціальними умовностями. Якщо розібрати
архетип - це щось близьке до Фенікса, що оживає з попелу. Розумієте? Ви
накопичуєте в собі гівно, щоби в одну прекрасну мить омитися джерельно чистою
водою з водопроводу. Особисто мені унітаз чимось нагадує християнське
всепрощення.
Дикий прикрив долонями очі і, посміюючись, захитав головою. А я пригадав свою
кімнату і той чудовний спосіб, у який звільнився від самого себе. Спусти
воду, так?
- А чому ви Опера скрипу? - спитав я, переводячи розмову у менш лоскотні
сефіроти.
- Якщо Ви не заперечуєте, Дмитрику, я почну зі своєї улюбленої фрази, -
Нестор затягнувся сигаретою. - Опера скрипу схожа на лезо, передане з рота в
рот при поцілунку. Тому не дивуйтеся, коли після цієї історії у Вас із рота
порсне кров. Колись, років так зі сто тому, коли ще Крушельницька була для
Галичини Знаком Генія, у Львові з'явилося кілька вінілових платівок із
записами її арій - Аїда, Чіо-Чіо-Сан, Галька там. Таке. І для певних кланів, могутніх носіїв
культурного прогресу, ці записи стали настільки вагомою естетичною віхою, що
зуміли сформувати цілу субкультуру зі всіма її атрибутами, як-от амбіціями, уподобаннями в літературі, живописі, театрі - усім тим, що можна звати
культурними кодами. Ти зрозумів. Я кивнув.
- Річ у тім, що каноном слугували звучання платівки з голосом діви. У ту мить
найвищого злету генія сакральним вважався будь-який аспект, властивий
платівкам із брендом «KRUSZELNITSKA».
Та все ж монолітна єдність поглядів кількох вибраних родин порушилась. Одні, звичайно, як і раніше, насолоджувалися поскрипуванням грамофонної голки на
платівці, інші ж почали слухати Саломеїн голосі 3 їхнього боку це був
однозначний крок назад. Через цей адюльтер смаку та кітчу Галичина відстала в
культурному плані років так на двісті. Шкода, але їй уже ніколи не наздогнати
втрачене, ніколи. Слухати голос Крушельницької й не зауважувати скрипу
платівки - це, знаєш, як розглядати оксамитову підстилку замість коштовної
діадеми на ній. Але я кажу: дякую, з мене досить текстилю. І я кажу тобі -
прийшов час дивитися на діаманти!
- А голос?
- Та до пизди той голос.
Я замислився і, як робив завжди у хвилю задуми, почав смоктати вуса.
- То, кажете, Опера скрипу - нащадки тих родин... що слухали скрип?
- Вони наші духовні пращури. Але ми трохи інші. Опера скрипу - так, як її
розумієте Ви, Дмитре, - тільки частка нового, безмежного естетичного
горизонту, який ми відкрили. В широкому розумінні, Опера скрипу - це скрип
думок. Це наближення до звуку знака, світла слова, очищеного від первородного
гріха розділення. Ми розробили новий принцип формулювання думки. І ми надали
естетику принципові такого формулювання думки. Думаєш, ми не
174
175
готові ступити в цей світ? Ми приготували цілий архів думок, розробили кожне
ідейне русло згідно з нашим світоописанням.
Опера скрипу - це не більше, не менше - нова естетична революція. Ми - це
- Предыдущая
- 37/55
- Следующая