Выбрать книгу по жанру
Фантастика и фэнтези
- Боевая фантастика
- Героическая фантастика
- Городское фэнтези
- Готический роман
- Детективная фантастика
- Ироническая фантастика
- Ироническое фэнтези
- Историческое фэнтези
- Киберпанк
- Космическая фантастика
- Космоопера
- ЛитРПГ
- Мистика
- Научная фантастика
- Ненаучная фантастика
- Попаданцы
- Постапокалипсис
- Сказочная фантастика
- Социально-философская фантастика
- Стимпанк
- Технофэнтези
- Ужасы и мистика
- Фантастика: прочее
- Фэнтези
- Эпическая фантастика
- Юмористическая фантастика
- Юмористическое фэнтези
- Альтернативная история
Детективы и триллеры
- Боевики
- Дамский детективный роман
- Иронические детективы
- Исторические детективы
- Классические детективы
- Криминальные детективы
- Крутой детектив
- Маньяки
- Медицинский триллер
- Политические детективы
- Полицейские детективы
- Прочие Детективы
- Триллеры
- Шпионские детективы
Проза
- Афоризмы
- Военная проза
- Историческая проза
- Классическая проза
- Контркультура
- Магический реализм
- Новелла
- Повесть
- Проза прочее
- Рассказ
- Роман
- Русская классическая проза
- Семейный роман/Семейная сага
- Сентиментальная проза
- Советская классическая проза
- Современная проза
- Эпистолярная проза
- Эссе, очерк, этюд, набросок
- Феерия
Любовные романы
- Исторические любовные романы
- Короткие любовные романы
- Любовно-фантастические романы
- Остросюжетные любовные романы
- Порно
- Прочие любовные романы
- Слеш
- Современные любовные романы
- Эротика
- Фемслеш
Приключения
- Вестерны
- Исторические приключения
- Морские приключения
- Приключения про индейцев
- Природа и животные
- Прочие приключения
- Путешествия и география
Детские
- Детская образовательная литература
- Детская проза
- Детская фантастика
- Детские остросюжетные
- Детские приключения
- Детские стихи
- Детский фольклор
- Книга-игра
- Прочая детская литература
- Сказки
Поэзия и драматургия
- Басни
- Верлибры
- Визуальная поэзия
- В стихах
- Драматургия
- Лирика
- Палиндромы
- Песенная поэзия
- Поэзия
- Экспериментальная поэзия
- Эпическая поэзия
Старинная литература
- Античная литература
- Древневосточная литература
- Древнерусская литература
- Европейская старинная литература
- Мифы. Легенды. Эпос
- Прочая старинная литература
Научно-образовательная
- Альтернативная медицина
- Астрономия и космос
- Биология
- Биофизика
- Биохимия
- Ботаника
- Ветеринария
- Военная история
- Геология и география
- Государство и право
- Детская психология
- Зоология
- Иностранные языки
- История
- Культурология
- Литературоведение
- Математика
- Медицина
- Обществознание
- Органическая химия
- Педагогика
- Политика
- Прочая научная литература
- Психология
- Психотерапия и консультирование
- Религиоведение
- Рефераты
- Секс и семейная психология
- Технические науки
- Учебники
- Физика
- Физическая химия
- Философия
- Химия
- Шпаргалки
- Экология
- Юриспруденция
- Языкознание
- Аналитическая химия
Компьютеры и интернет
- Базы данных
- Интернет
- Компьютерное «железо»
- ОС и сети
- Программирование
- Программное обеспечение
- Прочая компьютерная литература
Справочная литература
Документальная литература
- Биографии и мемуары
- Военная документалистика
- Искусство и Дизайн
- Критика
- Научпоп
- Прочая документальная литература
- Публицистика
Религия и духовность
- Астрология
- Индуизм
- Православие
- Протестантизм
- Прочая религиозная литература
- Религия
- Самосовершенствование
- Христианство
- Эзотерика
- Язычество
- Хиромантия
Юмор
Дом и семья
- Домашние животные
- Здоровье и красота
- Кулинария
- Прочее домоводство
- Развлечения
- Сад и огород
- Сделай сам
- Спорт
- Хобби и ремесла
- Эротика и секс
Деловая литература
- Банковское дело
- Внешнеэкономическая деятельность
- Деловая литература
- Делопроизводство
- Корпоративная культура
- Личные финансы
- Малый бизнес
- Маркетинг, PR, реклама
- О бизнесе популярно
- Поиск работы, карьера
- Торговля
- Управление, подбор персонала
- Ценные бумаги, инвестиции
- Экономика
Жанр не определен
Техника
Прочее
Драматургия
Фольклор
Военное дело
Незвичайні пригоди Робінзона Кукурузо - Нестайко Всеволод Зиновьевич - Страница 26
— Ще б! Якщо б таке зробити, то взагалі!.. — Кажу я, не знаходячи слів від захвату.
Кукурузо скрушно зітхає:
— Та хіба на цьому острові щось зробиш… на транзістоpax…
Я підхопив:
— Ну так! Звичайно, ти правий! І кому потрібен цей безглуздий острів! Поїхали додому. А? Поїхали, Кукурузо!
Кукурузо одразу насупився, глянув на мене спідлоба:
— Думаєш, що я слабак?! Так? Купити хочеш? Не купиш!
— Ти ж сам сказав, — ображено відповів я.
— Нічого я не сказав… Раз я вирішив жити на острові — все. І не говори мені…
Запанувало напружене мовчання, яке буває, коли друзь відчувають, що між ними є щось нещире…
Нарешті Кукурузо сказав:
— Ти б краще подумав, як ми будемо Книша затримувати.
Я здивовано подивився на нього.
Коли він говорив юним слідопитам про затримання браконьєра, все було правильно: не можна ж було, справді, розповісти їм правду про острів Переекзаменовки.
Але тепер… невже він серйозно?
Ти що — справді думаєш його затримувати?
— А ти що — хочеш, щоб цьому злісному браконьєрові все так гладко зійшло?
— Та ти що — здурів? Він же нас потопить, як цуцик. Ми пискнути не встигнемо.
— Потоп? А рушниця навіщо? Ти думаєш, що для цієї справи про зательно потрібен взвод солдатів? Рушниця — це, брат, не жарт. Це, брат — зброя. Вогнепальна. Бац — і будь здоров, привіт! Чуєш?
— Ти що, думаєш в нього стріляти? — Зі страхом запитав я.
— Ну ось ще — відразу стріляти! Не стріляти, але… якщо… та взагалі рушниці хто хочеш злякається. І буде як миленький…
— Звичайно, звичайно, — квапливо погодився я і тут же сказав: Але, знаєш, мені зараз додому треба. Бачиш, сонце вже сідає. Боюся як би мати не заматюкався.
— А я що — утримую? Їдь, — невдоволено сказав Кукурузо. — Тільки завтра ж буде Книш. І… я не знаю… ти як хочеш… я можу, звичайно, і сам… раз ти боїшся… Будь ласка.
— Та ні, що ти, — спохватився я, — завтра я приїду. А як же!
— Було б добре, якби під вечір і переночувати щоб зміг, — уже примирливо сказав Кукурузо. — Адже він завтра вночі буде ставити, а рано ранком вибирати приїде.
— Важко, звичайно, з ночівлею. Але я щось придумаю. Втечу, в крайньому випадку. Аби не заснути ненавмисно.
— Поліно під голову поклади або реп'яхів під сорочку.
— Не хвилюйся, все буде в порядку.
З цими бадьорими словами я сів у човен.
Обличчя в Кукурузо було похмуре і сумне. Видно, йому дуже не хотілося знову залишатися на острові одному.
Він довго ходив по коліно в воді навколо човна і обмацував борти, примовляючи:
— Ось тут треба б зашпаклювати, а тут подсмоліть, а цю дошку взагалі замінити…
Йому хотілося ще щось сказати, він почухав за вухом, шморгнув носом і нарешті сказав:
— Ти знаєш… Ти б привіз мені скрипаля хоч одного… Захотілося, як перед смертю… А то все риба та риба…
«Скрипаль» називали у нас пряники, які продавалися в сільмазі. Пересохлі і тверді, як дрова, вони скрипіли, коли ти вгризався в них зубами. Один скрипаль можна було їсти цілий день. Може, за це ми й любили їх так.
— Гаразд, привезу, а як же, — сказав я і відштовхнувся від берега.
Глава XIII
У сні і наяву
— Де це ти весь день бігаєш не ївши? — Зустріла мене мати докірливими словами. — Дивись, одні кістки залишилися.
— Та що ви, мамо! Я юшки отак наївся. Ох і смачна! Там один Сашко таким мастаком виявився — краще за будь — кухаря… — Це вирвалося в мене так несподівано, що я ледве встиг прикрити рот, щоб зовсім не проговоритися.
Мати помітила це і, підозріло глянувши на мене, запитала:
— Це ти про якого Сашка?
— Так про… про Юрчишина, — почав виплутуватися я. — Той, знаєте, що біля млина живе, дядька Михайла син.
А сам думаю: «А що, якщо мати його сьогодні вдень у селі бачила. Пропав тоді!..сам думаю: «А що, якщо мати його сьогодні вдень у селі бачила. Пропав тоді!..»Ні, пронесло! Мати нічого не сказала. Значить, не бачила. Ні, пронесло! Мати нічого не сказала. Значить, не бачила.
Так що — добре клювало?… — Ласкаво усміхнувшись, запитала вона.
— У — у! Зі страшною силою! Ось такі ловилися, — не червоніючи, брехав я. — Хотів вам принести, та всю зварили. Ось шкода. Ну я ще принесу… Ми завтра на ніч хочемо поїхати. На плеса. Можна?
— Подивимося, подивимося. Іди — но наколи дров, а то в мене всі вийшли. І я, задоволений, що все так добре обійшлося, побіг колоти дрова.
До самого вечора я дзигою крутився біля матері — то води принесу, то в хаті підмету… Такий хороший, хоч до болячки прикладай. А що ж зробиш — треба ж, щоб завтра на ніч відпустили. Кукурузо ж чекати буде…
Набігався я так, що коли ввечері ліг, то одразу ж заснув, немов в ополонку провалився.
І наснилося мені щось неймовірне. Чи не сон, а кіно прямо. Я його на все життя запам'ятав.
Стою я на березі острова Переекзаменовки. Стою і бачу: випливає на плесо корабель, величезний білий океанський корабель (я такі тільки в кіно бачив), трипалубний, з басейнами, з ресторанами, з волейбольним майданчиком. А труба завбільшки з нашу хату. Я дивлюся і дивуюся: як це він через вузенькі стружки в очеретах проплив? Але не встиг я як слід наудівляться, як з корабля спускають трап і по трапу сходить на берег… Гребенючка.
Підходить до мене і каже:
«Здрастуйте вам. На острів приїхала німецька делегація піонерів. Ви будете перекладачемдрастуйте вам. На острів приїхала німецька делегація піонерів. Ви будете перекладачем»..
Я отетеріло дивлюся на неї, і мені хочеться сказати: «Чого це ти, дурья голова, мене на" виотетеріло дивлюся на неї, і мені хочеться сказати: «Чого це ти, дурья голова, мене на" ви "називаєш», — але замість цього я чомусь чемно відповідаю: називаєш», — але замість цього я чомусь чемно відповідаю:
«З превеликим моїм задоволенням. Проте хочу вам нагадати, що в школі я, як вам відомо, вивчаю англійську мову і по — німецьки тому говорю не дуже вільно. По — німецьки я знаю лише три слова: дер Тиш (тобто стіл), дер Штуль (тобто стілець) і дер Бляйштіфт (тобто олівець) превеликим моїм задоволенням. Проте хочу вам нагадати, що в школі я, як вам відомо, вивчаю англійську мову і по — німецьки тому говорю не дуже вільно. По — німецьки я знаю лише три слова: дер Тиш (тобто стіл), дер Штуль (тобто стілець) і дер Бляйштіфт (тобто олівець)»..
«Нічого, — каже Гребенючка, — цього цілком достатньо. Приймайте гостей. Ось вони, будь ласкаічого, — каже Гребенючка, — цього цілком достатньо. Приймайте гостей. Ось вони, будь ласка»..
Я дивлюся і бачу, що по трапу спускаються Ігор, Сашко — штурман і Валька.
«Ось воно що! Так вони, виходить, німецькі піонери, а не нашісь воно що! Так вони, виходить, німецькі піонери, а не наші»..
Ми йдемо по острову і підходимо до куреня. Біля куреня стоїть Кукурузо.
«Знайомтеся. Губернатор острова Переекзаменовки Робінзон Васильович Кукурузо, — кажу я, як мені здається, на найчистішому німецькою мовою, а сам думаю: найомтеся. Губернатор острова Переекзаменовки Робінзон Васильович Кукурузо, — кажу я, як мені здається, на найчистішому німецькою мовою, а сам думаю: "Чого це я його губернатором охрестив? Що він, капіталіст, чи що? Він же наш, радянський Робінзон. Треба було, напевно, сказати: "Голова сільради". Але який же тут сільрада, якщо це безлюдний острів і Кукурузо тут один!» Чого це я його губернатором охрестив? Що він, капіталіст, чи що? Він же наш, радянський Робінзон. Треба було, напевно, сказати: найомтеся. Губернатор острова Переекзаменовки Робінзон Васильович Кукурузо, — кажу я, як мені здається, на найчистішому німецькою мовою, а сам думаю: найомтеся. Губернатор острова Переекзаменовки Робінзон Васильович Кукурузо, — кажу я, як мені здається, на найчистішому німецькою мовою, а сам думаю: "Чого це я його губернатором охрестив? Що він, капіталіст, чи що? Він же наш, радянський Робінзон. Треба було, напевно, сказати: "Голова сільради". Але який же тут сільрада, якщо це безлюдний острів і Кукурузо тут один!» Чого це я його губернатором охрестив? Що він, капіталіст, чи що? Він же наш, радянський Робінзон. Треба було, напевно, сказати: "Голова сільради". Але який же тут сільрада, якщо це безлюдний острів і Кукурузо тут один!» Голова сільради". Але який же тут сільрада, якщо це безлюдний острів і Кукурузо тут один! найомтеся. Губернатор острова Переекзаменовки Робінзон Васильович Кукурузо, — кажу я, як мені здається, на найчистішому німецькою мовою, а сам думаю: найомтеся. Губернатор острова Переекзаменовки Робінзон Васильович Кукурузо, — кажу я, як мені здається, на найчистішому німецькою мовою, а сам думаю: "Чого це я його губернатором охрестив? Що він, капіталіст, чи що? Він же наш, радянський Робінзон. Треба було, напевно, сказати: "Голова сільради". Але який же тут сільрада, якщо це безлюдний острів і Кукурузо тут один!» Чого це я його губернатором охрестив? Що він, капіталіст, чи що? Він же наш, радянський Робінзон. Треба було, напевно, сказати: найомтеся. Губернатор острова Переекзаменовки Робінзон Васильович Кукурузо, — кажу я, як мені здається, на найчистішому німецькою мовою, а сам думаю: найомтеся. Губернатор острова Переекзаменовки Робінзон Васильович Кукурузо, — кажу я, як мені здається, на найчистішому німецькою мовою, а сам думаю: "Чого це я його губернатором охрестив? Що він, капіталіст, чи що? Він же наш, радянський Робінзон. Треба було, напевно, сказати: "Голова сільради". Але який же тут сільрада, якщо це безлюдний острів і Кукурузо тут один!» Чого це я його губернатором охрестив? Що він, капіталіст, чи що? Він же наш, радянський Робінзон. Треба було, напевно, сказати: "Голова сільради". Але який же тут сільрада, якщо це безлюдний острів і Кукурузо тут один!» Голова сільради". Але який же тут сільрада, якщо це безлюдний острів і Кукурузо тут один!»
- Предыдущая
- 26/31
- Следующая