Выбрать книгу по жанру
Фантастика и фэнтези
- Боевая фантастика
- Героическая фантастика
- Городское фэнтези
- Готический роман
- Детективная фантастика
- Ироническая фантастика
- Ироническое фэнтези
- Историческое фэнтези
- Киберпанк
- Космическая фантастика
- Космоопера
- ЛитРПГ
- Мистика
- Научная фантастика
- Ненаучная фантастика
- Попаданцы
- Постапокалипсис
- Сказочная фантастика
- Социально-философская фантастика
- Стимпанк
- Технофэнтези
- Ужасы и мистика
- Фантастика: прочее
- Фэнтези
- Эпическая фантастика
- Юмористическая фантастика
- Юмористическое фэнтези
- Альтернативная история
Детективы и триллеры
- Боевики
- Дамский детективный роман
- Иронические детективы
- Исторические детективы
- Классические детективы
- Криминальные детективы
- Крутой детектив
- Маньяки
- Медицинский триллер
- Политические детективы
- Полицейские детективы
- Прочие Детективы
- Триллеры
- Шпионские детективы
Проза
- Афоризмы
- Военная проза
- Историческая проза
- Классическая проза
- Контркультура
- Магический реализм
- Новелла
- Повесть
- Проза прочее
- Рассказ
- Роман
- Русская классическая проза
- Семейный роман/Семейная сага
- Сентиментальная проза
- Советская классическая проза
- Современная проза
- Эпистолярная проза
- Эссе, очерк, этюд, набросок
- Феерия
Любовные романы
- Исторические любовные романы
- Короткие любовные романы
- Любовно-фантастические романы
- Остросюжетные любовные романы
- Порно
- Прочие любовные романы
- Слеш
- Современные любовные романы
- Эротика
- Фемслеш
Приключения
- Вестерны
- Исторические приключения
- Морские приключения
- Приключения про индейцев
- Природа и животные
- Прочие приключения
- Путешествия и география
Детские
- Детская образовательная литература
- Детская проза
- Детская фантастика
- Детские остросюжетные
- Детские приключения
- Детские стихи
- Детский фольклор
- Книга-игра
- Прочая детская литература
- Сказки
Поэзия и драматургия
- Басни
- Верлибры
- Визуальная поэзия
- В стихах
- Драматургия
- Лирика
- Палиндромы
- Песенная поэзия
- Поэзия
- Экспериментальная поэзия
- Эпическая поэзия
Старинная литература
- Античная литература
- Древневосточная литература
- Древнерусская литература
- Европейская старинная литература
- Мифы. Легенды. Эпос
- Прочая старинная литература
Научно-образовательная
- Альтернативная медицина
- Астрономия и космос
- Биология
- Биофизика
- Биохимия
- Ботаника
- Ветеринария
- Военная история
- Геология и география
- Государство и право
- Детская психология
- Зоология
- Иностранные языки
- История
- Культурология
- Литературоведение
- Математика
- Медицина
- Обществознание
- Органическая химия
- Педагогика
- Политика
- Прочая научная литература
- Психология
- Психотерапия и консультирование
- Религиоведение
- Рефераты
- Секс и семейная психология
- Технические науки
- Учебники
- Физика
- Физическая химия
- Философия
- Химия
- Шпаргалки
- Экология
- Юриспруденция
- Языкознание
- Аналитическая химия
Компьютеры и интернет
- Базы данных
- Интернет
- Компьютерное «железо»
- ОС и сети
- Программирование
- Программное обеспечение
- Прочая компьютерная литература
Справочная литература
Документальная литература
- Биографии и мемуары
- Военная документалистика
- Искусство и Дизайн
- Критика
- Научпоп
- Прочая документальная литература
- Публицистика
Религия и духовность
- Астрология
- Индуизм
- Православие
- Протестантизм
- Прочая религиозная литература
- Религия
- Самосовершенствование
- Христианство
- Эзотерика
- Язычество
- Хиромантия
Юмор
Дом и семья
- Домашние животные
- Здоровье и красота
- Кулинария
- Прочее домоводство
- Развлечения
- Сад и огород
- Сделай сам
- Спорт
- Хобби и ремесла
- Эротика и секс
Деловая литература
- Банковское дело
- Внешнеэкономическая деятельность
- Деловая литература
- Делопроизводство
- Корпоративная культура
- Личные финансы
- Малый бизнес
- Маркетинг, PR, реклама
- О бизнесе популярно
- Поиск работы, карьера
- Торговля
- Управление, подбор персонала
- Ценные бумаги, инвестиции
- Экономика
Жанр не определен
Техника
Прочее
Драматургия
Фольклор
Военное дело
Незвичайні пригоди Робінзона Кукурузо - Нестайко Всеволод Зиновьевич - Страница 12
Так, вирощування нового сорту кукурудзи було для Яви справою дуже потрібним і корисним.
— Ти розумієш, — переконував він мене, — це ж цікаво. Може, ми справжніми мічурінця станемо. Хіба погано? Про нас вся республіка дізнається. В газетах ось такими буквами писати будуть.
— Ні, — сказав я, — не хочу. Я хочу льотчиком. А льотчиків — мічурінців не буває, тому що в небі кукурудза не росте… Хай вже щось одне. Та я і не вірю, щоб ми щось путнє виростили. Це ж треба і тут мати, — я постукав себе пальцем по голові, — і працювати багато. Ні!
— А ти базіка.
— А ти сонна муха.
— А ти… тьху на тебе!
- І на тебе тьху!
Міцно ми тоді посварилися. Правда, через два дні ми помирилися, але про кукурудзу більше не згадували. Відразу після школи я поїхав в гості до іншого села, а коли приїхав, Яву не застав — він у піонертабір поїхав. Так ми з ним ціле літо майже не бачилися. І зустрілися, тільки коли почалися заняття в школі. Я, звичайно, зовсім забув про ту розмову, який був у нас весною. І раптом він каже:
— Знаєш, Павлуша, але ж я новий сорт кукурудзи таки посадив. Я рота роззявив від подиву.
— Бре… — кажу. — Де? Як?
— На маминому ділянці. Поліз я одного разу на горище, шукав коліщатко, те, що ти мені подарував. А у нас ти ж знаєш, на горищі завжди валяється кукурудзяних качанів — мільйони. Шукав я, шукав коліщатко і раптом наткнувся на незвичайний початок — ну просто як порося. Зроду такого не бачив. І стрельнуло мені: так це ж, напевно, новий сорт кукурудзи сам виростили випадково, і ніхто про це не знає. Мабуть, мама його серед інших качанів не помітила, не звернула уваги. Ось це річ! Щастя саме в руки лізе… Вишелушіл я зерна. Ох і зерна! Якби я тобі одним зернятком по лобі садонув — ось таку шишку б набив… Пішов я потайки на мамин ділянку, найкраще місце вибрав, повиковирівал те, що було посаджено, і цілий ряд своїм сортом засадив. Ще й кілочки повбівал — для пам'яті, щоб не сплутати.
— Ну і що? — Питаю з нетерпінням. — Виріс твій сорт?
— Так, напевно. Я не знаю. Я ж у табір поїхав. Давай удвох підемо сьогодні, подивимося. Давай?
— Давай, — кажу, — раз така справа, треба йти. Тим більше, через тиждень — півтора кукурудзу прибирати будуть. Збере комбайн твій сорт — дудки ти його тоді знайдеш.
Розмова цей відбувався на великій перерві. А коли уроки скінчилися, Ява сказав:
— Пішли.
— Так, може, — кажу, — спочатку пообідаємо?
— Та чого там обідати, не помреш. Ми швидко. Подивимося тільки, і назад. І будеш собі хоч до вечора обідати.
Я бачу, що так йому кортить, і погодився. Може, й справді він новий сорт відкрив!
Пішли ми.
Вийшли за село, на польову дорогу.
На небі — ні хмаринки. Сонце світить, нежарке, ласкаве вересневе сонце.
По обидві сторони суцільний зеленою стіною, немов ліс, варто кукурудза, височенна, метра три, а то й більше. Добре в цьому році вродила.
Йдемо ми і йдемо. Вже й села не видно.
— Довго ще? — Питаю.
— Та ні. Ще трохи, і все.
Після цього ми ще добрих кілометрів зо два відмахали. Нарешті Ява каже:
— Ось тут. Бачиш, табличка?
Дійсно, у дороги стирчить на кілочку фанерна табличка, а на табличці кривими літерами написано:
Кукурудза Сорт Буковинський № 1
ділянку
Надії Рень
Площа 8,5 га.
— Точно, — кажу, — це воно.
— Пішли, — каже Ява, — тепер вглиб потрібно.
Згорнули ми з дороги і — в кукурудзу. Ява попереду, я за ним.
І відразу ніби в джунглі потрапили. Ох і густа кукурудза! Руками весь час доводиться листя розсувати, щоб по носі не вдарили. А тут ще й портфель заважає — чіпляється. Яву я одразу з уваги втратив. Тільки по шереху чую, куди йти.
Через деякий час запитую:
— Ну як? Скоро?
— Скоро — скоро, — чую далеко попереду бадьорий Явина голос. Ось реактівщік!
— Стривай, не поспішай так, — кричу, — а то я не бачу, куди йти!
У мене вже двічі портфель з рук випадав, і щоку я подряпав про жорсткі кукурудзяні листи. Нарешті знову питаю:
— Ну як? Знайшов?
— Ні ще. Густо дуже. — І в голосі чую, немає вже тієї бадьорості.
— Слухай, — кажу, — ти ставай на карачки і повзи. Бо так ніколи тих кілочків не побачиш.
Сказав і сам став на карачки, портфель в зуби, щоб не заважав, і поповз.
Повзу і мовчу — з портфелем в зубах багато не наговориш. На всі боки дивлюсь, кілочки шукаю. З розгону прямо носом у Явина штани ткнувся. Дивлюся — він теж з портфелем в зубах. Сіли ми, портфелі поклали на землю, дух ледве — ледве переводимо.
— Ну що? — Питаю.
— Так знаєш, — каже розгублено, — дуже важко в цих заростях шукати. Десь тут має бути, а не можу знайти.
— А давай, — кажу, — діяти планомірно. Прочешіть цю ділянку за всіма правилами. Ти в одну сторону повзи, я в іншу, а потім зійдемося. Кукурудза адже квадратно — гніздовим посаджена, по квадратах і будемо прочісувати. Це дуже просто.
Ява повеселішав:
— Правильно. Я давно казав, що ти геній, Павлуша. Тільки давай портфелі тут залишимо, а то дуже важко їх в зубах тягати.
Поклали ми портфелі і розповзлися — я в одну сторону, Ява в іншу.
Повзу і дивлюся. Хоч і говорив я, що це дуже просто, по квадратах, але, виявляється, не дуже просто. Якщо голову біля самої землі тримати — то ще трохи видно ці квадрати — ряди, а якщо поведеш голову — ніяких тобі квадратів, суцільні листя. Не будеш же весь час щокою об землю тертися.
Повзав я, повзав і прямо, і зигзагами, коліна вже все обдер — кілочків немає.
— Ява — а! — Кричу.
— Ау! — Здалеку відкликається.
— Давай, — кричу, — назад!
— Давай!
Поповз я назад. Здалося мені, що назад повз я значно довше, ніж вперед. Уже давно мав би я зустрітися з Явою, а його все не видно. І не чути навіть.
— Ява! — Кличу нарешті.
— Ау! — Чується десь далеко праворуч.
— Ява! — Кричу я. — Куди ти поповз, щоб тобі! Не туди ти повзеш.
— Це ти, — кричить він, — це ти не туди повзеш! Я повзу правильно.
— Та ну тебе! Повзи сюди.
— Це ти сюди повзи!
Ось так, перегукуючись, ми почали підповзати один до одного. Довго підповзали. Нарешті підповзли. Обидва злі.
— Ну, — питаю, — знайшов?
— «Знайшов, знайшов»! — Передражнює він. — Якби я знайшов, хіба я повз б до тебе? Я б тебе кликав!
— Ну, — кажу, — досить. Мені твоє мічурінство набридло. Я пішов додому. Я їсти хочу. Де мій портфель?
— Там, де ти його поклав.
Ліг я на землю, став оглядатися. Пилу наковтався, а портфеля не бачу.
— Це ти, — кажу, — ти винен. Поповз кудись. Через тебе ми портфелі втратили. Спробуй їх тепер знайти в таких джунглях.
— Це не я, це ти, як сліпий щеня, поповз по — дурному і все заплутав.
— Ну гаразд, — кажу, — сваритися потім будемо, давай спочатку портфелі знайдемо.
Поповзли ми шукати портфелі.
Тепер рухалися разом, я навіть для вірності тримався за Явина штанину.
Через півгодини ми зрозуміли, що знайти портфелі в цьому дрімучому кукурудзяному лісі не легше, ніж ті кілочки. Коліна пекло вогнем. І коли ми нарешті піднялися, то мало не впали — ноги оніміли і підгиналися, не хотіли нас тримати.
— Ява, — сказав я, — давай плюнемо на портфелі і підемо додому. Пообідаємо, а тоді прийдемо за портфелями. А то я так їсти хочу, що навіть голова не працює. Якийсь гууу — гууу в голові, і більше нічого.
— Давай, — відразу погодився Ява, — а то у мене теж живіт до хребта присох. Це, напевно, тому ми і знайти не можемо, що голодні. А ось пообідаємо, так відразу і портфелі знайдемо, і кілочки теж. Пішли.
І Ява бадьоро рвонувся вперед. Я за ним. Незважаючи на біль в колінах, ми йшли дуже швидко, майже бігли. Кукурудзяні листя били нас по щоках, дряпали руки. Але ми не звертали уваги. Ми хотіли їсти.
Йти ставало все важче.
— Ява, — сказав я, важко дихаючи, — щось ми дуже довго йдемо. Ява мовчав.
— Ява, — сказав я, дихаючи ще важче, — де дорога? Ява мовчав.
- Предыдущая
- 12/31
- Следующая