Мина Мазайло - Кулиш Николай Гуриевич - Страница 6

Знайшли.

Баронова-Козино

Читайте вірш "Сенокос". Читайте голосно, вираз-но, вимовляючи кожне слово.

Мазайло, обсмикуючись, як колись обсмикувався в школі перед тим, як здавати урок, голосно й виразно:

Пахнєт сєном над лугами…

Баронова-Козино трошки захвилювалась:

Прононс! Прононс! Не над лу-гами, а над луґамі. Не га, а ґа…

Мазайло

Над лугами…

Над луґа-ґа!

Над луга-га!

Ґа!

Га!

Баронова-Козино аж вух своїх торкнулася пальцем:

Ах, Боже мій! Та в руській мові звука "г" майже немає, а є "ґ". Звук "г" трапляється лише в слові "Бог", та й то вимовляється…

Мазайло раптом у розпач вдався:

Знаю! Оце саме "ге" і є моє лихо віковічне. Прокляття, якесь каїнове тавро, що по ньому мене впізнаватимуть навіть тоді, коли я возговорю не те що чистою руською, а небесною, ангельською мовою.

Баронова-Козино

Не хвилюйтесь, милий! В одчай не вдавайтесь!

Мазайло

О, як не хвилюватися, як, коли оце саме "ге" увесь вік мене пекло і кар'єру поламало… Я вам скажу… Ще молодим… Губернатора дочь оддаля закохалася мною. Просилася, молилася: познайомте мене, познайомте. Казали: не дворянин, якийсь там регістратор… Познайомте мене, познайомте! Покликали мене туди - як на Аполлона, на мене дивилася. Почувши ж з уст моїх "ге"… "ге" - одвернулась, скривилась.

Баронова-Козино

Я її розумію.

А мене?

І вас тепер розумію.

Мазайло

О, скільки я вже сам пробував у розмові казати… "кге".

Баронова-Козино

"Кге"?

Мазайло

Не міг і не можу, навряд щоб і ви навчили мене…

Баронова-Козино захвилювалась:

Ах, Боже мій. Та це ж єдиний тепер мій заробіток - "ґе"… Самим "ґе" я тепер і живу. Постарайтесь, голубчику, ну, скажіть ще раз: над луґами. Над лу-ґамі.

Мазайло

Над лукгами. Над лугами.

Ґамі.

Гами.

Ґа.

Га.

Баронова-Козино до вух, Мазайло до серця - та разом:

Ху-у-у!

Мокій одчинив двері. Тоді голосно до Улі:

Прочитайте, Улю (розгорнув книжку і показав де), оцю народну пісню. Читайте голосно, виразно і тільки так, як у книжці написано.

Уля, хвилюючись, напружено:

Брат і сестра. Під ґарою над криницею…

Мокій

Не під ґарою, а під горою… Там написано: під горою. Читайте, будь ласка, як написано.

Уля

Під ґарою… Під горою, го! - Під ґорою, ґо! Го! Ґо!

Де ж там, Улю, "ґо", коли в книжці "го" стоїть. Взагалі в українській мові рідко коли звук "ґе" поди-буємо, хіба в таких словах, як (на батьків бік голосно) ґуля, ґава, ґирлига, а то скрізь кажемо "ге".

Баронова-Кoзино раптом стрепенулась:

Стривайте, стривайте! Я знайшла секрета, як вас навчити. Боже мій, знайшла… Ось як: читайте, і де "ґе" стоїть, там вимовляйте ка, к. Мазайло несміливо:

Ка, ки…

Баронова-Козино

Так! Читайте!

Мазайло

Пахнет сеном над лу-ками…

Баронова-Козино

Так! Так!

Мазайло сміливіш:

Песньой… Пєснєй. Пєснєй душу веселя, баби з к-раблями рядамі…

Баронова-Козино рівним методичним голосом:

Не з ґраблямі, а з ґрап-лямі.

Мазайло старанно, аж жили напнулись:

З краб-лямі…

Баронова-Козино

Та ні! У вас тепер не "ге", не "кге"… Треба казати не з граблямі, а з ґраплямі, с… Окрім цього, в руській мові там, де звук "б" не акцентовано, треба його вимовляти як "п": с ґрап-п-плямі…

Мазайло обережно, як по камінцях через воду:

С крап-лями… Мі. С к-крап-ля-мі рядамі. Так!

Мазайло сміливіш:

Ходять, сєно шєвєля. Там сухоє убірають мужічкі є-ко круком.

Баронова-Козино

Не єко, а єво!

Мазайло

Як? Та тут же стоїть буква "ги", себто "к", а не "в".

Баронова-Козино

В інтелігентній мові вимовляють "єво", а не "єго" і не "є-хо".

Мокій стрепенувся. Аж підскочив. До Улі:

Стривайте! Я теж знайшов секрет, як вас навчити. Знайшов! Ось як: читаючи, вимовляйте "г" як "х". Ну, Улю!

Уля

Під хорою…

Мокій

Приблизно так.

Уля сміливіш:

Під хорою над криницєю…

Мокій

Улю, як у книжці написано. Над криницею, цею "е"… (Раптом). Скажіть, Улю, паляниця!

Уля

Паляниця.

Мокій

Так! Вірно! Раз паляниця у вас вийшла, це знак того, що скоро навчитеся мови.

Уля

Серйозно?

Серйозно.

Баронова-Козино до знервованого Мазайла:

А що таке паляниця?

Мокій голосно:

Український білий хліб.

Баронова-Козино

А я й досі не знала.

Мокій

Отож і горе, що їсте, а не знаєте… Читайте, Улю, далі.

Мазайло демонстративно перебив:

Єво кру-ком на воз віламі кідают, воз растьот, растьот, как дом. В ожиданьї…

Баронова-Козино

В ажіданьї.

Ва-жіданьї конь убо-кій точно вкопаний сто… стаїть: уші врозь, дукою нокі і как будто стоя спіт.

Баронова-Козино

Так!

Мазайло голосніш:

Тольки Жучка…

Баронова-Козино

Толька Жучка…

Мазайло про себе:

Ага! Це значить жучку звуть Толя, Толька… (Голосно). Толька жучка удалая в рихлом сєнє, как в валнах…

Баронова-Козино

Прекрасно!

Мазайло, Баронова разом, натхненно:

То взлетая, то ниряя, скачет, лая впопихах.

У Баронової-Козино чути "впап'хах", у Мазайла - "упопихах".

Баронова-Козино

Ну от! Прекрасно!

Мазайло зворушено і глибокодумно:

Господи, то єсть преблагій Господи! У такому, сказать, маленькому віршикові і така сила правільних проізношеній!

Баронова-Козино

Запишіть їх - далі ще більше буде!

Мазайло побожно:

Запишу собі на папері і на серці… Сів писати, шепочучи, немов молитву:

Замість г - к, замість к - в, б - п, о - а…

Мокій до Улі:

Читайте далі.

Уля

Під хорою над криницею хорювали брат з сестрицею…

Мокій

Так.

Уля голосніш:

Хорювали, обнімалися - слізоньками умивалися. Ходім, сестро, хо-горою…

Мокій

Так.

Уля голосніш і вільніш:

Скинемось травою. Ходім, сестро, ще й степами - розвіємось цвітами…

Мокій, як диригент, що почув фальшиву ноту, замахав благальнo руками:

М'якше! М'якше! Цьвітами…

Уля м'яко:

Цвітами.

Мокій

Прекрасно.

Уля зворушено:

Розсіємось цвітами… Будуть люди квіти рвати та нас будуть споминати… (Крізь сльози). Оце, скажуть, та травиця, що брат рідний та… (заплакала) сестриця…

Мокій

От вам і маєш… Та чого ви, Улю? Чого?

Уля плачучи:

Дуже жалісно Таке маленьке і яке ж жалісне…

Мокій, сякаючись:

Ну, заспокойтесь, Улю, заспокойтесь… Скажіть, п'ятниця…

Уля покірливо:

П'ятниця…

Баронова-Козино до знервованого й збентеженого вкрай Мазайла:

Ах, Боже мій! Що це таке?

Мазайло звівся, як дракон:

Ха-ха-ха! Це по-їхньому зветься українізація! Грякнувши щосили дверима, зачинив їх,

Уля здригнулася, скочила, зблідла:

Ой що це таке?

Мокій, схопивши ручку з пером в одну руку:

Ха-ха! Зачиняють двері. Це ж русифікація!

Другою мало не зірвав - розчинив знов двері. Став. Важко нависла передгрозова тиша.

Мазайло, ледве стримуючись, до Баронової-Козино:

З об'єктивних причин доведеться припинити нашу лекцію, одклавши її на завтра. А зараз попрошу вас лише перевірити чи так я записав (почав і заплутався, бо вся його увага на Мокієві). Замість к - г, замість г - в, п - б…

Наприклад… Наприклад (У нестямі). Бахнуть сєном єво над лувами?

Баронова-Козино

Ні! Ні! Не треба! Себто треба не так! Я краще сама запишу вам, сама… (Почала, теж заплуталась). Замість ґ - г, замість к - х, б - п… Ах, Боже мій, п б… наприклад (У нестямі). Ґраблями єво на воз віламі кідайтє!…