Выбрать книгу по жанру
Фантастика и фэнтези
- Боевая фантастика
- Героическая фантастика
- Городское фэнтези
- Готический роман
- Детективная фантастика
- Ироническая фантастика
- Ироническое фэнтези
- Историческое фэнтези
- Киберпанк
- Космическая фантастика
- Космоопера
- ЛитРПГ
- Мистика
- Научная фантастика
- Ненаучная фантастика
- Попаданцы
- Постапокалипсис
- Сказочная фантастика
- Социально-философская фантастика
- Стимпанк
- Технофэнтези
- Ужасы и мистика
- Фантастика: прочее
- Фэнтези
- Эпическая фантастика
- Юмористическая фантастика
- Юмористическое фэнтези
- Альтернативная история
Детективы и триллеры
- Боевики
- Дамский детективный роман
- Иронические детективы
- Исторические детективы
- Классические детективы
- Криминальные детективы
- Крутой детектив
- Маньяки
- Медицинский триллер
- Политические детективы
- Полицейские детективы
- Прочие Детективы
- Триллеры
- Шпионские детективы
Проза
- Афоризмы
- Военная проза
- Историческая проза
- Классическая проза
- Контркультура
- Магический реализм
- Новелла
- Повесть
- Проза прочее
- Рассказ
- Роман
- Русская классическая проза
- Семейный роман/Семейная сага
- Сентиментальная проза
- Советская классическая проза
- Современная проза
- Эпистолярная проза
- Эссе, очерк, этюд, набросок
- Феерия
Любовные романы
- Исторические любовные романы
- Короткие любовные романы
- Любовно-фантастические романы
- Остросюжетные любовные романы
- Порно
- Прочие любовные романы
- Слеш
- Современные любовные романы
- Эротика
- Фемслеш
Приключения
- Вестерны
- Исторические приключения
- Морские приключения
- Приключения про индейцев
- Природа и животные
- Прочие приключения
- Путешествия и география
Детские
- Детская образовательная литература
- Детская проза
- Детская фантастика
- Детские остросюжетные
- Детские приключения
- Детские стихи
- Детский фольклор
- Книга-игра
- Прочая детская литература
- Сказки
Поэзия и драматургия
- Басни
- Верлибры
- Визуальная поэзия
- В стихах
- Драматургия
- Лирика
- Палиндромы
- Песенная поэзия
- Поэзия
- Экспериментальная поэзия
- Эпическая поэзия
Старинная литература
- Античная литература
- Древневосточная литература
- Древнерусская литература
- Европейская старинная литература
- Мифы. Легенды. Эпос
- Прочая старинная литература
Научно-образовательная
- Альтернативная медицина
- Астрономия и космос
- Биология
- Биофизика
- Биохимия
- Ботаника
- Ветеринария
- Военная история
- Геология и география
- Государство и право
- Детская психология
- Зоология
- Иностранные языки
- История
- Культурология
- Литературоведение
- Математика
- Медицина
- Обществознание
- Органическая химия
- Педагогика
- Политика
- Прочая научная литература
- Психология
- Психотерапия и консультирование
- Религиоведение
- Рефераты
- Секс и семейная психология
- Технические науки
- Учебники
- Физика
- Физическая химия
- Философия
- Химия
- Шпаргалки
- Экология
- Юриспруденция
- Языкознание
- Аналитическая химия
Компьютеры и интернет
- Базы данных
- Интернет
- Компьютерное «железо»
- ОС и сети
- Программирование
- Программное обеспечение
- Прочая компьютерная литература
Справочная литература
Документальная литература
- Биографии и мемуары
- Военная документалистика
- Искусство и Дизайн
- Критика
- Научпоп
- Прочая документальная литература
- Публицистика
Религия и духовность
- Астрология
- Индуизм
- Православие
- Протестантизм
- Прочая религиозная литература
- Религия
- Самосовершенствование
- Христианство
- Эзотерика
- Язычество
- Хиромантия
Юмор
Дом и семья
- Домашние животные
- Здоровье и красота
- Кулинария
- Прочее домоводство
- Развлечения
- Сад и огород
- Сделай сам
- Спорт
- Хобби и ремесла
- Эротика и секс
Деловая литература
- Банковское дело
- Внешнеэкономическая деятельность
- Деловая литература
- Делопроизводство
- Корпоративная культура
- Личные финансы
- Малый бизнес
- Маркетинг, PR, реклама
- О бизнесе популярно
- Поиск работы, карьера
- Торговля
- Управление, подбор персонала
- Ценные бумаги, инвестиции
- Экономика
Жанр не определен
Техника
Прочее
Драматургия
Фольклор
Военное дело
Я у Марспорті без Хільди - Азимов Айзек - Страница 2
— Правильно. А якщо ми заборонимо космолін, то завдамо шкоди космічним подорожам.
Я вирішив брати вола за роги:
— Так хто з трьох везе його?
Рог в’їдливо посміхнувся.
— Коли б ми знали, то навіщо б ти здався? Викрити одного з трьох маєш ти.
— Ти відкликаєш мене для жалюгідного обшуку?
— Зачепиш не того, то зріжуть чуба по голосові зв’язки. Кожен з трьох — велике цабе на своїй планеті. Один з них Едвард Гарпонастер, другий — Жоакін Ліпскі, а третій — Андіамо Ферруччі. Ну як?
Рог мав рацію. Я чував про кожного з них. Сподіваюся, що ви також мали нагоду. І жодного, як ви уже збагнули, не торкнись без доказу наперед.
— Чи комусь із них кортить вплутуватися в таку брудну справу?
— Тут пахне мільярдами, — сказав Рог, — а це означає, що будь-хто з трьох вплутається. А один таки вліз, як з’ясував Джек Яструб перед тим, як його вбили…
— Джека Яструба вбито? — На хвилину я забув про наркотичну загрозу Галактиці. На хвилину я майже забув про Флору.
— Так, і не без участі котрогось із трійки. А тепер ти встановиш, котрого саме. Візьмеш потрібного до 11.00, то матимеш просування по службі, підвищення платні, відплату за бідолашного Джека Яструба і порятунок Галактики. Візьмеш не того — створиться паскудне міжзоряне становище, тебе вишпурнуть за вухо і внесуть у всі чорні списки звідси до Антареса і в зворотному напрямку.
— А якщо не викрию жодного? — запитав я.
— Що торкається Служби, то це прирівнюється до викриття не того, що слід.
— Тобто мені треба когось викрити, але тільки безпомилково, інакше мене нагородять власною головою.
— Тонко пошаткованою. Ти починаєш мене розуміти, Максе.
За все своє не таке вже й коротке життя потворний Рог Крінтон не здавався мені потворнішим. Єдиною моєю втіхою під час споглядання його була думка про те, що він одружений і цілий рік невідлучно живе із своєю дружиною в Марспорті. Так йому і треба. Може, я надто жорстокий до нього, але він таки заслужив на це.
Як тільки Рог зник з очей, я швиденько з’єднався з Флорою.
— Ну? — запитала вона.
— Кицюню, серденько, — почав я, — є ще деякі дрібниці, про які не можу казати, але мушу залагодити, віриш? Тепер клади трубку, я все повинен владнати, навіть якби мені довелося плисти Великим Каналом аж до Льодової Шапки у самому спідньому, віриш? Навіть якби я мав видряпати Фобос із неба. Навіть якби я мусив розчленувати себе на кавалки і переслати бандеролями.
— Пхе, — сказала вона, — якби я знала, що мені доведеться чекати…
Мною тіпнуло. Вона була не з тих, кого брала поезія. У житті вона була практична особа… Але, врешті-решт, якщо йшлося про дрейф при малій гравітації у морі ясминових ароматів із Флорою, то ставлення до поезії не з тих критеріїв, які я вважав би найобов’язковішими.
— Клади трубку, Флоро, — сказав я поквапливо. — Я швиденько. Потім усе тобі відшкодую.
Звісно, я відчував себе роздратованим, але трясця мене аж ніяк ще не брала. Не встиг Рог відійти, а я вже точно вирахував, як мені відокремити винуватця від решти.
Це було легко. Слід би покликати Рога і сказати йому, але ніякий закон не забороняє мати насолоду від пива і кисень у повітрі. Все триватиме п’ять хвилин, і я подамся до Флори, може, з невеличким запізненням, але з просуванням, підвищенням і слинявими поцілунками від Служби в обидві щоки.
Справа, бачите, така. Великі промисловці не часто вештаються у космосі, вони користуються трансвідеозв’язком. Коли ж летять на якусь ультрависоку міжзоряну конференцію, як, мабуть, ця трійка, то вживають космолін. З одного боку, у них за душею не так багато польотів, щоб ризикнути без нього. З другого — космолін дороге задоволення, а промисловці ласі на те, що дороге. Я їхню психіку знаю.
Але все це стосується лише двох. Той, що везе контрабанду, хоч би там як, не може ризикувати космоліном — навіть, щоб порятуватися від морської хвороби. Під дією космоліну він може викинути наркотик, або ж віддати його, або ж розпатякувати про нього. Він змушений тримати себе під контролем.
Все так просто! Отже, я чекав.
“Гігант Антареса” прибув за графіком, а я чекав, напруживши м’язи ніг, щоб негайно стартувати, як тільки схоплю за комір навантаженого наркотиком пацюка-вбивцю і побажаю щасливої дороги двом визначним капітанам індустрії.
Першим привели Ліпскі. У нього були товсті червоні губи, округле воло, дуже чорні брови і шпакувате волосся. Він глянув на мене і сів. Він був під космоліном.
— Добрий вечір, сер! — привітався я.
Він сонним голосом відповів:
— Серйолізи Панами сердець у три чверті часу за горня кавості мови.
Космолін, жодних сумнівів. Клавіші у людській свідомості позіскакували з пружин. Кожен склад викликає наступний у довільній асоціації.
Наступним зайшов Андіамо Ферруччі. Чорні вуса, намащені кремом і довгі, смаглява шкіра, подзьобане віспою обличчя. Він сів у фотель навпроти нас.
— Приємний політ? — запитав я.
— Літ у світ фантастик годив години цвірком птаха, — сказав він.
— Хата мудрому замовити у всі краї, — сказав Ліпскі.
Я посміхнувся. Отже, залишається тільки Гарпонастер. Ретельно прикритий долонею голкостріл і магнітні наручники я тримав напоготові, щоб схопити його.
І тоді зайшов Гарпонастер. Худезний, обтягнутий шкірою, майже лисий і трохи молодший, ніж здавався у тримірному зображенні.
І він був накосмолінений по самі зябра.
— А щоб йому! — вирвалося в мене.
— Мудрі, — підхопив Гарпонастер, — зауваги доостанку я бачив вам казало так.
— Такси насіву, — продовжив Ферруччі, — по території теорії простує шляхом соловейка.
— Касти лордів, — закінчив Ліпскі, — скоком понг кулі.
Я переводив погляд з одного на іншого, поки нісенітниці звучали все коротшими й коротшими періодами, а потім — тиша.
Я збагнув ситуацію. Один з них прикидався. Він усе обмізкував наперед і вирахував, що відмова від космоліну неодмінно видасть його з головою. Тому він, мабуть, підкупив службовця, щоб той впорснув йому фізіологічний розчин, або ж викрутився якимось іншим робом.
Один з них мусить удавати. Зрештою, це й не так важко. Гумористи в субефірних передачах частенько виступають з космоліновими скетчами. Вам їх доводилося чувати.
Я дивився на них, і тут мене вперше штрикнуло в основу черепа, що повинно було означати: а коли ти не виявиш того, що треба?
Була 8.30, і слід би вже подумати про свою роботу, свою репутацію і про свою голову, яка починала менш упевнено триматися на в’язах. Але ці роздуми я відклав на пізніше, а подумав про Флору. Цілу вічність вона не чекатиме. Власне кажучи, не було гарантій, що вона чекатиме і півгодини.
Мій мозок запрацював. Чи зможе той, що придурюється, витримати довільну асоціацію, якщо його злегка підштовхнути на слизьке?
— Обзавівся кулінар котиком, — сказав я так, щоб в кінці речення найвиразніше прозвучало “наркотик”.
— Котики з-під тіста, — прореагував Ліпскі, — ре мі фа соль порятувати.
— Вати і вовни із звичної печі дещо зерність як гормонізони щоки і сяєво леза, — підхопив Ферруччі.
— Замети вітром чи снігу намагають по чотири і ефевезія відчутно шкандибає, — продовжив Гарпонастер.
— Баєчки і доріжки, — вимовив Ліпскі.
— Ріжкиманно, — додав Ферруччі.
— Аномація, — сказав Гарпонастер.
Ще кілька дурниць, і всі вони видихнулися.
Я зробив ще одну спробу, не забуваючи про обережність. Пізніше їм пригадається все, що я казав, тому сказане повинно бути невинним.
— З біса добра космолінія, — сказав я.
— Лінія і тигри через собак прерій гавкають галузомудро, — відповів Ферручі.
Я урвав його, дивлячись на Гарпонастера:
— З біса добра космолінія.
— Лінія ложа і скласти мале чорне вівчарство на того одягу досконалого дня.
Я знов урвав, утупившись очима у Ліпскі:
— Хороша космолінія.
— Лінеарно гаряча кава не будетиме однако на вами і подвоїть ставки на картоплю і п’яти.
- Предыдущая
- 2/4
- Следующая