Выбрать книгу по жанру
Фантастика и фэнтези
- Боевая фантастика
- Героическая фантастика
- Городское фэнтези
- Готический роман
- Детективная фантастика
- Ироническая фантастика
- Ироническое фэнтези
- Историческое фэнтези
- Киберпанк
- Космическая фантастика
- Космоопера
- ЛитРПГ
- Мистика
- Научная фантастика
- Ненаучная фантастика
- Попаданцы
- Постапокалипсис
- Сказочная фантастика
- Социально-философская фантастика
- Стимпанк
- Технофэнтези
- Ужасы и мистика
- Фантастика: прочее
- Фэнтези
- Эпическая фантастика
- Юмористическая фантастика
- Юмористическое фэнтези
- Альтернативная история
Детективы и триллеры
- Боевики
- Дамский детективный роман
- Иронические детективы
- Исторические детективы
- Классические детективы
- Криминальные детективы
- Крутой детектив
- Маньяки
- Медицинский триллер
- Политические детективы
- Полицейские детективы
- Прочие Детективы
- Триллеры
- Шпионские детективы
Проза
- Афоризмы
- Военная проза
- Историческая проза
- Классическая проза
- Контркультура
- Магический реализм
- Новелла
- Повесть
- Проза прочее
- Рассказ
- Роман
- Русская классическая проза
- Семейный роман/Семейная сага
- Сентиментальная проза
- Советская классическая проза
- Современная проза
- Эпистолярная проза
- Эссе, очерк, этюд, набросок
- Феерия
Любовные романы
- Исторические любовные романы
- Короткие любовные романы
- Любовно-фантастические романы
- Остросюжетные любовные романы
- Порно
- Прочие любовные романы
- Слеш
- Современные любовные романы
- Эротика
- Фемслеш
Приключения
- Вестерны
- Исторические приключения
- Морские приключения
- Приключения про индейцев
- Природа и животные
- Прочие приключения
- Путешествия и география
Детские
- Детская образовательная литература
- Детская проза
- Детская фантастика
- Детские остросюжетные
- Детские приключения
- Детские стихи
- Детский фольклор
- Книга-игра
- Прочая детская литература
- Сказки
Поэзия и драматургия
- Басни
- Верлибры
- Визуальная поэзия
- В стихах
- Драматургия
- Лирика
- Палиндромы
- Песенная поэзия
- Поэзия
- Экспериментальная поэзия
- Эпическая поэзия
Старинная литература
- Античная литература
- Древневосточная литература
- Древнерусская литература
- Европейская старинная литература
- Мифы. Легенды. Эпос
- Прочая старинная литература
Научно-образовательная
- Альтернативная медицина
- Астрономия и космос
- Биология
- Биофизика
- Биохимия
- Ботаника
- Ветеринария
- Военная история
- Геология и география
- Государство и право
- Детская психология
- Зоология
- Иностранные языки
- История
- Культурология
- Литературоведение
- Математика
- Медицина
- Обществознание
- Органическая химия
- Педагогика
- Политика
- Прочая научная литература
- Психология
- Психотерапия и консультирование
- Религиоведение
- Рефераты
- Секс и семейная психология
- Технические науки
- Учебники
- Физика
- Физическая химия
- Философия
- Химия
- Шпаргалки
- Экология
- Юриспруденция
- Языкознание
- Аналитическая химия
Компьютеры и интернет
- Базы данных
- Интернет
- Компьютерное «железо»
- ОС и сети
- Программирование
- Программное обеспечение
- Прочая компьютерная литература
Справочная литература
Документальная литература
- Биографии и мемуары
- Военная документалистика
- Искусство и Дизайн
- Критика
- Научпоп
- Прочая документальная литература
- Публицистика
Религия и духовность
- Астрология
- Индуизм
- Православие
- Протестантизм
- Прочая религиозная литература
- Религия
- Самосовершенствование
- Христианство
- Эзотерика
- Язычество
- Хиромантия
Юмор
Дом и семья
- Домашние животные
- Здоровье и красота
- Кулинария
- Прочее домоводство
- Развлечения
- Сад и огород
- Сделай сам
- Спорт
- Хобби и ремесла
- Эротика и секс
Деловая литература
- Банковское дело
- Внешнеэкономическая деятельность
- Деловая литература
- Делопроизводство
- Корпоративная культура
- Личные финансы
- Малый бизнес
- Маркетинг, PR, реклама
- О бизнесе популярно
- Поиск работы, карьера
- Торговля
- Управление, подбор персонала
- Ценные бумаги, инвестиции
- Экономика
Жанр не определен
Техника
Прочее
Драматургия
Фольклор
Военное дело
Людина, що знайшла своє обличчя - Беляев Александр Романович - Страница 47
Нарешті, о першій годині ночі, він вирішив, що пора діяти.
Престо пройшов до протилежного рогу будинку і піднявся до вікна. Рама була зачинена. Треба видавити шибку. Але як це зробити безшумно? Престо спробував обережно натискати на скло, щоб воно тріснуло. Та шибка не піддавалася. Розбити? Це може привернути увагу старика, якщо він не спить. Престо натиснув трохи шибку плечем. І раптом скло з тріском розбилося.
«Кінець!» подумав Престо, відбігаючи вбік. Він переліз через огорожу, ліг на землю і почав стежити, вичікуючи, коли Себастьян вийде з будинку або відчинить вікно. Але будинок, як і раніше, був мовчазний. Минуло кілька хвилин. Ніяких ознак життя. Престо зітхнув з полегшенням. Себастьян міцно спить. Скло розбите. Головне зроблено.
Престо знову переліз через огорожу і підійшов до розбитого вікна. Він обережно почав виймати осколки. Коли залишилось вийняти всього кілька кусків, Престо поспішив і порізав собі вказівний палець на правій руці. Замотавши його носовою хусточкою, він вліз у вікно і впевнено пішов по кімнатах.
Дивне почуття оволоділо ним, Антоніо був дома, у своєму власному будинку, де кожна річ була відома йому, а проте мусив крастися, неначе злодій. Так, він і був «злодієм». Він прийшов сюди для того, щоб украсти гроші з своєї власної вогнетривкої шафи. Обережно ступаючи, Тоніо пройшов через їдальню, стіни та меблі якої були зроблені з чорного різьбленого дуба, велику овальну вітальню, де в темряві поблискував білий рояль, бібліотеку, заставлену столами, шафами і стелажами. Тут треба бути обережним, щоб не наткнутися на одну з драбинок, розставлених у проході. Ось, нарешті, й кабінет.
Вогнетривка шафа у стіні біля письмового столу. 3–6–27–13–9 і під ними: 32–24–7–8–12. Так треба повернути номери на двох кільцях, щоб ключем відімкнути замок. Складна система. Чудово. Добре, що новий Престо дістав у спадщину пам’ять старого Престо і ця пам’ять не зрадила його. Хіба це не доказ того, що він той самий Престо чи принаймні законний спадкоємець його капіталів і всього майна?
Престо почав набивати кишені банковими білетами. І раптом йому здалося, що в сусідній кімнаті чути закрадливі кроки. Престо скам’янів і затамував подих. Ні, все тихо… Почулося. Він знову взявся за роботу. Несподівано спалахнуло світло електричного ліхтаря, яке осліпило Престо і паралізувало його рухи.
— Руки вгору!
У дверях стояли чотири полісмени з наставленими на Престо револьверами. Престо розгублено подивився на них. У нього не було зброї. Кабінет мав тільки один вихід. Вистрибнути у вікно? Але Престо через свою недосвідченість не відчинив його. А поки він одчинятиме вікно, полісмени встигнуть схопити чи вбити його… Опиратися неможливо. Престо покірно підняв руки вгору. І в цей час із другої кімнати, за спиною полісменів, почувся розкотистий злорадний старечий сміх.
— Я казав вам, — упізнав Престо голос Себастья-на, — що цей молодчик завітає сюди.
Через кілька хвилин Престо вже сидів із стальними наручниками в поліцейському автомобілі. В поліції Престо учинили попередній допит і дуже сміялися, коли він називав себе Тоніо Престо. Тоніо був такий обурений грубим поводженням, що не захотів доводити своєї правоти, але зажадав, щоб завтра ж вранці йому влаштували побачення з прокурором.
— Не поспішайте. Побачення з прокурором завжди передує побаченню з катом. А за вами водяться, напевно, такі грішки, за які доведеться хвилинок п’ять посидіти в електричному кріслі, — сказав сержант, який допитував Престо.
НЕЗВИЧАЙНИЙ СУДОВИЙ ПРОЦЕС
Вранці Престо став не перед прокурором, а перед суддею, який виявився великим буквоїдом. А втім, це буквоїдство мало й особливі причини. Престо не знав, що Пітч вжив заходів до того, щоб нового Престо не визнали спадкоємцем майна карлика Престо. Якби право нового Престо було негайно визнане, він міг особисто виступити на суді, запросити на захист своїх інтересів найкращих адвокатів, пустити в хід гроші — все це ускладнило б справу. Опіка значно більше влаштовувала Пітча. Опікуна для відповіді на суді замість «відсутнього» Престо Пітч висунув би із своїх людей, і такий опікун, звичайно, поспішив би визнати всі вимоги Пітча. Треба було, в усякому разі, затягнути, заплутати справу, і суддя успішно робив це. Незважаючи на те, що Престо дуже переконливо доводив, що він — Антоніо Престо, але тільки змінив свій вигляд, що про крадіжку не може бути й мови, суддя наполягав на своєму:
— Припустімо, що ваші фотографії справжні, а не спритно підібрана колекція схожих людей; припустімо, що доктор Цорн, якщо я задовольню ваше прохання і викличу його як свідка, підтвердить усе, що сказали ви; припустімо, що знаменитий кіноартист, який мені самому дарував немало веселих хвилин, і ви, зовсім не схожий на нього молодий чоловік, — одна й та сама особа, хоч обличчя у вас і різні. Все це не змінює становища. Ще стародавні римські юристи вважали, що слово крадіжка — «фуртум» походить від слова «фурва» — морок, темрява, бо крадіжка звичайно здійснювалася «клям, обскуро ет плерумкве». О! — суддя підняв палець угору. — Це означає: таємно, в темряві і переважно вночі. Ви зробили таємно, в темряві, уночі.
— Але ж дозвольте! — заперечував Престо. — Наскільки я знаю, при крадіжці завжди мається на увазі привласнення чужого майна, а це майно моє.
— Ви не довели й цього. Ви повинні були законним шляхом установити вашу особу.
— Повернути свій колишній вигляд?
— Це було б найкраще. Принаймні через суд, на підставі всіх наявних у вас даних, повинні були довести свою тотожність із зниклим Тоніо Престо.
— Але для цього мені необхідно зібрати документи, навести довідки і таке інше. Я прошу звільнити мене до суду з-під арешту.
— Під заставу. П’ять тисяч доларів.
— Хіба того, що відняли у мене в поліції, мало? Там було близько ста тисяч доларів.
— Це ще спірне майно.
— Іншого я не маю. Але послухайте, — почав благати Престо, — яке ж вам забезпечення ще потрібно? Хіба я можу втекти від суду, якщо від розв’язання цієї справи залежить увесь мій добробут? Моє майно складає понад сто мільйонів. Невже я втечу від них?
Суддя замислився. Довід здався йому переконливим. Звичайно, Престо не втече від мільйонів. І, звичайно, Престо є Престо. Суддя й раніше чув про Цорна і про чудеса, які він творить. Престо не перший мусить доводити свою тотожність. Та головне не це. Головне — мільйони, які повернуться в руки Престо. Зовсім не дрібничка — в тяжку хвилину зробити послугу мільйонерові. Містер Пітч, напевно, буде незадоволений? Але що ж робити? Суддя зробив усе, що міг…
Юрисконсульт Пітча недарма назвав свого патрона передбачливим. Містер Пітч, мабуть, передбачив і такі вагання суддівського сумління й постарався захистити свої інтереси з другого боку.
Суддя збирався вже відпустити Престо, але в цю мить йому подали терміновий пакет від прокурора, який вимагав відкласти розгляд справи громадянина, що називає себе Тоніо Престо, і не розпочинати ніяких дій, бо в цій справі є деякі обставини, що потребують втручання прокуратури.
Суддя прочитав лист і, махнувши папірцем, сказав:
— Не можу. Нічого не можу зробити. Ваша справа розглядатиметься з участю прокурора. Поки що я мушу посадити вас у тюрму.
Ніякі доводи більше не допомогли. І з поліцейського участка Престо перевели в тюрму.
Почався один з найбільш заплутаних, курйозних процесів, які будь-коли слухалися в американських судах. Цей процес виявився справжньою золотоносною жилою для газетних кореспондентів. Не тільки газети, але й товсті журнали обговорювали казуїстичне сплетення обставин.
Чи має людина право змінювати свій зовнішній вигляд?
Чи вважатиметься крадіжкою привласнення свого майна?
Чи справді Престо перетворився на нову особу?
Чи треба Престо-новому встановлювати свої права на спадщину Престо-старого, чи, може, Престо-новому досить довести свою ідентичність із старим Престо?
- Предыдущая
- 47/112
- Следующая