Останній сигнал - Росоховатский Игорь Маркович - Страница 128

…З Іваном Івановичем трапилося нещастя. Після клінічної смерті лікарям вдалось оживити його, проте свідомість не повернулася. Він нічого не пам’ятає, не може говорити, рухатись, їсти. Це той самий організм, складається він з тих самих клітин, що містять спадкову інформацію саме цього чоловіка. Необоротно уражено лише невелику ділянку мозку — клітини, що відповідають за видобування інформації із систем пам’яті, тобто “пусковий механізм” пам’яті.

А тим часом існує кібернетичний двійник Івана Івановича, котрий пам’ятає все, що пам’ятав він, так само, як і він, з допомогою тих же специфічних методів, алгоритмів вміє розв’язувати різні завдання. У нього немає жодної клітини Івана Івановича, та говорить він його словами, висловлює його думки і вільно згадує все, що той уже не в змозі пригадати.

Пам’ять та індивідуальні методи розв’язання проблем можна “переписати” на інший організм, який не потребує їжі, води, кисню — всього, що приковує до однієї планетної системи, що заважає мандрувати, заселяти космос. Звичайно, ця особистість розвиватиметься вже в принципово новому організмі. Під час “перепису” неминуче щось буде втрачено. Але важливо здобути більше, ніж втрачено, не загубити істотного з характеристики особистості. Це надзвичайно складне завдання, проте розв’язання його залежить від людини, її можливостей.

У майбутньому може з’ясуватися, що створення кібернетичного двійника не є оптимальним варіантом на шляху створення сигома. Можна, скажімо, синтезувати зразу багато особистостей в одній високоорганізованій істоті. Система КД — не найкращий спосіб програмування і моделювання, вона дає можливість тільки на даному етапі здолати прірву незнаного у вивченні моделей людської поведінки.

Останнім часом з’явилися повідомлення про те, що вченим з Комісії європейських співтовариств, яка є виконавчим органом Спільного ринку, доручено вже цього року створити програму для “ЕОМ з людською поведінкою”. Тобто, по суті, програму типу КД. Дослідники мають створити машину, здатну вивчати різні науки, бачити, впізнавати предмети, висловлювати власні міркування.

Мушу визнати, що процес створення кібернетичного двійника, — хоча й не завжди вживається термін КД, — відбувається швидше, ніж я гадав. Втім, це стосується також створення штучних тканин і органів, з яких колись сконструюють перше “тіло” для сигома.

Як я вже казав, ні сигом, ні кібернетичний двійник не витісняють свого творця, не зазіхають на жодні блага в тому світі, де живе й розвивається гомо сапієнс. Якщо запитати будь-яку людину, чи згодна вона частину своєї особистості і пам’яті подвоїти, записавши її не на папері чи магнітній плівці, а в мозку сигома; якщо сказати людині: ти спокійно житимеш, робитимеш свою справу, вдосконалюватимеш свою особистість, а він піде у нескінченні простори космосу виконувати твою волю; через сто або тисячу років, коли тебе вже не буде, частина твого “я”, неповторної особистості, збережеться в сигомі, гадаю, навіть противник штучного інтелекту відповість — згоден!

Нещодавно генетики підрахували, що за природного розвитку гомо сапієнс проіснує близько 300 тисяч років. За цей час у його генотипі під дією змін у навколишньому середовищі, хвороб, ліків та інших факторів нагромадяться помилки, котрі неминуче призведуть до виродження. Це підтвердить формулу — все, що має початок, має кінець. Звичайно, розвиток генної інженерії продовжить цей строк. Та ще раніше, усвідомивши, що в ній є найголовнішим, людина перенесе це в новий організм, у нову форму сигома.

Весь наш неосяжний зоряний світ дуже схожий на колбу для дослідів, причому її “стінками” є головним чином можливості організму, які не дозволяють існувати поза межами колби. Дослід відбувається щомиті, його перебіг у всіх подробицях невпинно фіксується. Скажімо, коли комаха пересувається по зеленому листочку, вона, маючи електромагнітний заряд, записує свій шлях і своє життя на цій “магнітній плівці”, і його можна відтворити, знаючи, де вмикаються “перемотка” і “відтворення”, як де показано у моєму оповіданні “Закон зворотності”. А для того, щоб подібно до персонажа “Гостя” і “Останнього сигналу” сигома Юрія вийти з колби і взнати про себе і свій світ щось справді суттєве, поглянувши на нього ззовні, треба відтворити себе спочатку в КД, а потім — в надорганізмі сигома, забезпечивши його здатністю вдосконалюватися нескінченно, змінювати себе відповідно до нагромадженого досвіду.

А потім? Через мільйони років у сигомі, хоч як він зміниться, залишиться слід його основи — розуму людини, особистості людини, яка вийшла з кола, ще раз підтвердивши тим самим положення класиків марксизму-ленінізму: людство розвивається не за колом, а за нескінченною спіраллю.

ЗМІСТ

Тор-1. Оповідання

Годинник. Повість

Мій підлеглий. Оповідання

Учитель. Оповідання

Сигом і Диктатор. Повість

“Настане день…” Оповідання

Що таке людина? Оповідання

Стрибнути вище за себе… Повість

Зрозуміти іншого. Повість

Гість. Повість

Останній сигнал. Повість

Я, БМ-115-Х… Оповідання

Закон зворотності. Оповідання

Завойовник. Оповідання

Волосинка. Оповідання

Можливість відповіді. Повість

Принцип надійності. Оповідання

Одним менше. Оповідання

Замість післямови. Гіпотеза фантаста