Выбрать книгу по жанру
Фантастика и фэнтези
- Боевая фантастика
- Героическая фантастика
- Городское фэнтези
- Готический роман
- Детективная фантастика
- Ироническая фантастика
- Ироническое фэнтези
- Историческое фэнтези
- Киберпанк
- Космическая фантастика
- Космоопера
- ЛитРПГ
- Мистика
- Научная фантастика
- Ненаучная фантастика
- Попаданцы
- Постапокалипсис
- Сказочная фантастика
- Социально-философская фантастика
- Стимпанк
- Технофэнтези
- Ужасы и мистика
- Фантастика: прочее
- Фэнтези
- Эпическая фантастика
- Юмористическая фантастика
- Юмористическое фэнтези
- Альтернативная история
Детективы и триллеры
- Боевики
- Дамский детективный роман
- Иронические детективы
- Исторические детективы
- Классические детективы
- Криминальные детективы
- Крутой детектив
- Маньяки
- Медицинский триллер
- Политические детективы
- Полицейские детективы
- Прочие Детективы
- Триллеры
- Шпионские детективы
Проза
- Афоризмы
- Военная проза
- Историческая проза
- Классическая проза
- Контркультура
- Магический реализм
- Новелла
- Повесть
- Проза прочее
- Рассказ
- Роман
- Русская классическая проза
- Семейный роман/Семейная сага
- Сентиментальная проза
- Советская классическая проза
- Современная проза
- Эпистолярная проза
- Эссе, очерк, этюд, набросок
- Феерия
Любовные романы
- Исторические любовные романы
- Короткие любовные романы
- Любовно-фантастические романы
- Остросюжетные любовные романы
- Порно
- Прочие любовные романы
- Слеш
- Современные любовные романы
- Эротика
- Фемслеш
Приключения
- Вестерны
- Исторические приключения
- Морские приключения
- Приключения про индейцев
- Природа и животные
- Прочие приключения
- Путешествия и география
Детские
- Детская образовательная литература
- Детская проза
- Детская фантастика
- Детские остросюжетные
- Детские приключения
- Детские стихи
- Детский фольклор
- Книга-игра
- Прочая детская литература
- Сказки
Поэзия и драматургия
- Басни
- Верлибры
- Визуальная поэзия
- В стихах
- Драматургия
- Лирика
- Палиндромы
- Песенная поэзия
- Поэзия
- Экспериментальная поэзия
- Эпическая поэзия
Старинная литература
- Античная литература
- Древневосточная литература
- Древнерусская литература
- Европейская старинная литература
- Мифы. Легенды. Эпос
- Прочая старинная литература
Научно-образовательная
- Альтернативная медицина
- Астрономия и космос
- Биология
- Биофизика
- Биохимия
- Ботаника
- Ветеринария
- Военная история
- Геология и география
- Государство и право
- Детская психология
- Зоология
- Иностранные языки
- История
- Культурология
- Литературоведение
- Математика
- Медицина
- Обществознание
- Органическая химия
- Педагогика
- Политика
- Прочая научная литература
- Психология
- Психотерапия и консультирование
- Религиоведение
- Рефераты
- Секс и семейная психология
- Технические науки
- Учебники
- Физика
- Физическая химия
- Философия
- Химия
- Шпаргалки
- Экология
- Юриспруденция
- Языкознание
- Аналитическая химия
Компьютеры и интернет
- Базы данных
- Интернет
- Компьютерное «железо»
- ОС и сети
- Программирование
- Программное обеспечение
- Прочая компьютерная литература
Справочная литература
Документальная литература
- Биографии и мемуары
- Военная документалистика
- Искусство и Дизайн
- Критика
- Научпоп
- Прочая документальная литература
- Публицистика
Религия и духовность
- Астрология
- Индуизм
- Православие
- Протестантизм
- Прочая религиозная литература
- Религия
- Самосовершенствование
- Христианство
- Эзотерика
- Язычество
- Хиромантия
Юмор
Дом и семья
- Домашние животные
- Здоровье и красота
- Кулинария
- Прочее домоводство
- Развлечения
- Сад и огород
- Сделай сам
- Спорт
- Хобби и ремесла
- Эротика и секс
Деловая литература
- Банковское дело
- Внешнеэкономическая деятельность
- Деловая литература
- Делопроизводство
- Корпоративная культура
- Личные финансы
- Малый бизнес
- Маркетинг, PR, реклама
- О бизнесе популярно
- Поиск работы, карьера
- Торговля
- Управление, подбор персонала
- Ценные бумаги, инвестиции
- Экономика
Жанр не определен
Техника
Прочее
Драматургия
Фольклор
Военное дело
Мої і чужі таємниці - Ячейкин Юрий Дмитриевич - Страница 8
— Та ні, — знітилася Оленка, — я ж не кажу, що брехня… Я просто запитала… Хіба тебе вже не можна й запитати?..
— Отож!
Розділ 8,
присвячений в основному тривожним повідомленням з газет
Ловко обдурив! І нічого не сталося! Місяць як світив, так і світить. Де це чувано, щоб Місяць на Землю падав? Ото клятву придумав — во! Чхати Павлусь хотів на всіх чаклунів-пенсіонерів разом з їхнім навчителем, старезним, як струхлявілий пень, джином — академіком Абу-ібн-Гасаном-ібн-Хасаном-ібн-Касаном і ще ібн-Хамідом на додачу! Х-ха і ще ха-ха!
Якби ви знали, як Павлусь розкошував! Він буквально купався у ласкавих променях неймовірної слави. Він охоче пірнав у них на всіх малих перервах і, само собою, на перервах великих. А коли йшов додому, оточений щільним гуртом цікавих, ще і ще раз оповідав про видатну зустріч з марсіянами з усіма подробицями. А на завершення обов’язково казав:
— Та хай на мою голову впаде Місяць і зробить з мене мокре місце, коли я хоч на півслова збрехав! Хоч на літеру!
І що ви думаєте?
Нічого йому не робилося!
Х-ха, ну хто після цього слухатиме Васька? Хай собі стрибає найдалі від усіх і заробляє свої п’ятірки — то не дивина… Відмінників у школі — хоч греблю ними гати, особливо у початкових класах. А Павлусь — єдиний-преєдиний аж на цілих два світи, наш і марсіянський.
А тим часом грізні події вже насувалися. Насувалися непомітно для неозброєного ока, але помітно і невблаганно для ока, озброєного надпотужним телескопом.
Про тривожні зрушення на місячній орбіті Павлусь анічогісінько не знав і продовжував робити своє чорне діло:
— Х-ха, та хай мене Місяць безжально розчавить, коли я хоч на грам збрехав! Хоч на міліграм! Усе, що я вам розповів, так само вірно, як два на два чотири! Ця істина така ж непомильна, як уся таблиця множення!
А тим часом у стіннівці однієї далекої обсерваторії, яка притулилася на самісінькій крижаній “шапці світу”, у стінній газеті під назвою “За радянський космос” з’явилася вельми красномовна стаття, яка в обсерваторії привернула увагу всіх — від видатних академіків до початкуючих лаборантів.
Ось вона, ця вікопомна стаття, всенька перед вами — від заголовка і до підпису, рядок в рядок, слово в слово.
КРАЩЕ ПІЗНО, АНІЖ НІКОЛИ
Звідки узявся Місяць?
Що ми про нього знаємо?
Ми знаємо, що Місяць — природний супутник Землі. Але чи завжди він віддано обертався навколо земної кулі?
Ця низка запитань буде зрозумілою, якщо ми згадаємо теорію німецького астронома Герстенкорна. На його думку, Місяць спершу був цілком самостійним небесним тілом, малою планетою, орбіта якої, на її нещастя, була прокладена надто близько до земної. І от одного чудового доісторичного дня земне тяжіння захопило Місяць, і Місяцю вже несила було розірвати могутні гравітаційні обійми.
Місяць почав наближатися до Землі, загрожуючи геть усе на ній потрощити!
Невимовний жах охопив динозаврів, мастодонтів і диплодоків, бо вони відчули крижаний подих неминучої погибелі. Це тваринне передчуття виявилося непомильним — нині від динозаврів, мастодонтів і диплодоків на земній кулі збереглися лише некомплектні кістяки в палеонтологічних музеях.
І не диво!
Місяць так близько підійшов до Землі, що зробився у двадцять разів більший, ніж ми його бачимо зараз. Страхітливі бурі, шторми і урагани здійнялися на морях та океанах. Океанські хвилі заввишки у кілька кілометрів навально котилися на континенти, знищуючи все перед собою. З Місяця на Землю валилися гори, скелі, каміння, пісок. Обидві планети здригалися від жахних землетрусів, тремтіли гори, на яких жаром клекотіли численні вулкани.
Кілька разів Місяць наближався до Землі і знову віддалявся, ніби розмірковував: впасти чи не впасти? Аж поки не заспокоївся на сучасній орбіті. Але динозаврів, мастодонтів і диплодоків уже — як не було.
Ми недаремно згадали тут цю майже нікому не відому і загальноневизнану теорію. Адже останні астрономічні спостереження як вітчизняних корифеїв, так і їхніх закордонних колег, свідчать, що Місяць знову зсунувся зі своєї сталої орбіти і має тенденцію до наближення аж на 2 (два) міліметри щодобово. Рух Місяця у напрямку до Землі триває. Швидкість його зростає в арифметичній прогресії, що тяжіє до якісного стрибка в геометричну. Якщо Місяць вперто триматиме цей курс і надалі, ми незабаром на власні очі побачимо досі не бачене астрономічне явище — космічну катастрофу!
Провідні астрономи світу, готуючись до наукових спостережень за цим у буквальному розумінні приголомшливим явищем, одностайно приєднують свої голоси до всього науково-дослідного загалу: “Оце повезло! Краще пізно, аніж ніколи!” І справді, ми нині матимемо рідкісне задоволення побачити унікальне космічне видовисько, яке запізнилося на кілька мільйонів років. Ще вчора про це можна було хіба що безпідставно мріяти!
За попередніми розрахунками, Місяць має намір гепнутися в районі Києва, а точніше — на Русанівку. Падіння Місяця на Русанівку ще більше звеличить і збагатить вітчизну, отже, й світову науку.
І. Ньютонюк
А ось витяги ще з деяких закордонних повідомлень, які, на превеликий жаль, також своєчасно не потрапили на очі Павлусеві. І хоч би й потрапили, він би без тлумача нічого не второпав, бо у школі вивчав французьку мову, а повідомлення ці були писані англійською та німецькою.
Ось вони (уже перекладені).
З журналу “Тудей енд сюдей”
ТЕЛЕОКО “ЛОКХІДІВ”
Як передає агентство Юиайтед прес інтернейшел, помічник президента з питань падіння Місяця на Землю влаштував у Білому домі прес-конференцію, на якій детально відповів на численні запитання кореспондентів. Зокрема він зазначив, що Місяць продовжує насуватися на Землю. Відстань між цими двома небесними тілами вже скоротилася на 7 метрів. Стиковка двох планет неминуча. Виходячи з їхньої колосальної ваги, вона, поза усякими сумнівами, не буде м’якою.
Відповідаючи на запитання кореспондента впливової газети “Нью-Йорк таймс”, помічник президента підкреслив, що в галузі падіння Місяця на Землю росіяни мають безумовну перевагу, оскільки супутник упаде на їхній території. “Було б краще, — сказав він, — якби Місяць упав у територіальних межах американського впливу, скажімо, на Філіппінські острови або на Японію. Америка виплатила б цим країнам усі збитки від цього стихійного лиха і таким чином заволоділа б монопольним правом на дослідження Місяця і промислове використання усіх цінних покладів, які в ньому є”.
Завершуючи прес-конференцію, помічник президента з питань падіння Місяця на Землю повідомив, що Америка, однак, не стоятиме осторонь цієї всесвітньо-історичної події: на замовлення військових з Пентагону вже спішно монтується ескадра розвідувальних літаків-шпигунів типу “Локхід”. Повітряні розвідники будуть озброєні найновітнішою фото-, радіо— і телеметричною апаратурою. За допомогою телеочей “Локхідів” космічна катастрофа буде транслюватися по телебаченню, по всіх каналах і з усіма моторошними подробицями.
З газети “Брехішер перебріхтер”
В АТМОСФЕРІ ДРУЖБИ І ВЗАЄМОРОЗУМІННЯ
Представник військових кіл фон Дранг-Нахт відбув з неофіційним візитом до Англії, де зустрівся з лордом Бомбатомом у його літній резиденції і мав з ним приватну бесіду. Зустріч між високими сторонами проходила в атмосфері цілковитого взаєморозуміння. Зокрема, у зв’язку з падінням Місяця на Землю було досягнуто домовленості про купівлю для бундесверу англійських тактичних ракет середньої дії, важких танків, підводних човнів і реактивних винищувачів. Під час переговорів фон Дранг-Нахт і лорд Бомбатом обмінялися дружніми сніданками, обідами та вечерями.
З газети “Хальт Ахтунг цайтунг”
- Предыдущая
- 8/34
- Следующая