Выбрать книгу по жанру
Фантастика и фэнтези
- Боевая фантастика
- Героическая фантастика
- Городское фэнтези
- Готический роман
- Детективная фантастика
- Ироническая фантастика
- Ироническое фэнтези
- Историческое фэнтези
- Киберпанк
- Космическая фантастика
- Космоопера
- ЛитРПГ
- Мистика
- Научная фантастика
- Ненаучная фантастика
- Попаданцы
- Постапокалипсис
- Сказочная фантастика
- Социально-философская фантастика
- Стимпанк
- Технофэнтези
- Ужасы и мистика
- Фантастика: прочее
- Фэнтези
- Эпическая фантастика
- Юмористическая фантастика
- Юмористическое фэнтези
- Альтернативная история
Детективы и триллеры
- Боевики
- Дамский детективный роман
- Иронические детективы
- Исторические детективы
- Классические детективы
- Криминальные детективы
- Крутой детектив
- Маньяки
- Медицинский триллер
- Политические детективы
- Полицейские детективы
- Прочие Детективы
- Триллеры
- Шпионские детективы
Проза
- Афоризмы
- Военная проза
- Историческая проза
- Классическая проза
- Контркультура
- Магический реализм
- Новелла
- Повесть
- Проза прочее
- Рассказ
- Роман
- Русская классическая проза
- Семейный роман/Семейная сага
- Сентиментальная проза
- Советская классическая проза
- Современная проза
- Эпистолярная проза
- Эссе, очерк, этюд, набросок
- Феерия
Любовные романы
- Исторические любовные романы
- Короткие любовные романы
- Любовно-фантастические романы
- Остросюжетные любовные романы
- Порно
- Прочие любовные романы
- Слеш
- Современные любовные романы
- Эротика
- Фемслеш
Приключения
- Вестерны
- Исторические приключения
- Морские приключения
- Приключения про индейцев
- Природа и животные
- Прочие приключения
- Путешествия и география
Детские
- Детская образовательная литература
- Детская проза
- Детская фантастика
- Детские остросюжетные
- Детские приключения
- Детские стихи
- Детский фольклор
- Книга-игра
- Прочая детская литература
- Сказки
Поэзия и драматургия
- Басни
- Верлибры
- Визуальная поэзия
- В стихах
- Драматургия
- Лирика
- Палиндромы
- Песенная поэзия
- Поэзия
- Экспериментальная поэзия
- Эпическая поэзия
Старинная литература
- Античная литература
- Древневосточная литература
- Древнерусская литература
- Европейская старинная литература
- Мифы. Легенды. Эпос
- Прочая старинная литература
Научно-образовательная
- Альтернативная медицина
- Астрономия и космос
- Биология
- Биофизика
- Биохимия
- Ботаника
- Ветеринария
- Военная история
- Геология и география
- Государство и право
- Детская психология
- Зоология
- Иностранные языки
- История
- Культурология
- Литературоведение
- Математика
- Медицина
- Обществознание
- Органическая химия
- Педагогика
- Политика
- Прочая научная литература
- Психология
- Психотерапия и консультирование
- Религиоведение
- Рефераты
- Секс и семейная психология
- Технические науки
- Учебники
- Физика
- Физическая химия
- Философия
- Химия
- Шпаргалки
- Экология
- Юриспруденция
- Языкознание
- Аналитическая химия
Компьютеры и интернет
- Базы данных
- Интернет
- Компьютерное «железо»
- ОС и сети
- Программирование
- Программное обеспечение
- Прочая компьютерная литература
Справочная литература
Документальная литература
- Биографии и мемуары
- Военная документалистика
- Искусство и Дизайн
- Критика
- Научпоп
- Прочая документальная литература
- Публицистика
Религия и духовность
- Астрология
- Индуизм
- Православие
- Протестантизм
- Прочая религиозная литература
- Религия
- Самосовершенствование
- Христианство
- Эзотерика
- Язычество
- Хиромантия
Юмор
Дом и семья
- Домашние животные
- Здоровье и красота
- Кулинария
- Прочее домоводство
- Развлечения
- Сад и огород
- Сделай сам
- Спорт
- Хобби и ремесла
- Эротика и секс
Деловая литература
- Банковское дело
- Внешнеэкономическая деятельность
- Деловая литература
- Делопроизводство
- Корпоративная культура
- Личные финансы
- Малый бизнес
- Маркетинг, PR, реклама
- О бизнесе популярно
- Поиск работы, карьера
- Торговля
- Управление, подбор персонала
- Ценные бумаги, инвестиции
- Экономика
Жанр не определен
Техника
Прочее
Драматургия
Фольклор
Военное дело
Пригоди. Подорожі. Фантастика - 86 - Іванина Василь - Страница 39
Після сніданку вони вийшли з інституту реабілітації і попрямували, як пояснила Ола, до її помешкання.
— Мені здається, в домашній обстановці тобі буде легше пригадати себе.
За три дні, проведені в будинку Оли, Лусон чимало довідався про Ресту, шосту планету в системі Арда. Зміна пір року відбувалася тут через 423 доби.
— Коли б не твоя травма, можна було б припустити, що ти прибув з іншої планети, — пожартувала Ола, коли Лусон поскаржився їй, що його біологічний годинник ніби постійно поспішає. — Якби сама не була в експедиції альпіністів, коли знайшли тебе, так і подумала б.
— Ти була з тими, хто знайшов мене?
— Так. Навіть викликала модуль, щоб доправити тебе в інститут реабілітації.
Лусон якусь мить уважно дивився на Олу. Щось ворухнулося в його серці.
— А те місце далеко? — поцікавився він.
— Яке?
— Де мене знайшли. Гора Лусон.
— Лусон? — здивувалась Ола. — Тебе знайшли неподалік четвертої дільниці району Флор. Ти це маєш на увазі?
— Так, так, — поспішно погодився Лусон, маскуючи невиразну підозру.
— Це досить далеко звідси. Ми незабаром туди поїдемо.
Виходить, Гаскар сказав неправду? Гори Лусон не існує…
На п’ятий день Ола повідомила, що відшукався брат Лусона, який хоче з ним побачитись. Він твердить, що справжнє ім’я Лусона — Саут.
ХХІ 396:007 універсального галактичного часу. Земля. Лабораторія “Дельта” Центру дослідження майбутнього Міжнародної соціологічної асоціації.
Вікторія Мутті впродовж п’яти років працювала асистенткою професора Крістофера Еріксона, ще й досі дивуючись широті його інтересів та ерудиції.
Його теоретичні дослідження зрештою вилились у напрочуд цільну концепцію будови всесвіту, яка й спричинилась до створення експериментальної лабораторії “Дельта”.
І ось цей випадок з Ярославом… Він згадує якусь Олу…
Вікторію ні на мить не покидало почуття провини за невдачу експеримента. Саме на ній лежала відповідальність за другу фазу переміщення. Чи не в цьому причина виклику до шефа?
Секретарка мовчки відчинила двері й пропустила Вікторію в кабінет Еріксона. Підвівшись з-за столу, він ступив їй назустріч і галантно провів до крісла.
Високий, стрункий скандінав із зачесаним набік сивим волоссям нервово вистукував пальцями якийсь ритм.
— Чому ви без відмітного знака? — запитав, помітивши, що в асистентки немає круглої зеленої плакетки з особистим номером. — Умови роботи лабораторії вимагають дисципліни. Майже військової. І носити знаки — один з її елементів.
— Я вирішила піти з лабораторії, — не дала закінчити Еріксонові Вікторія.
— Он як? — Еріксон здивовано підвів брови. — Дівчисько! — раптом вибухнув він. — Спіткнулися на невдачі — й мерщій в кущі?! Ви знали, на що йдете. Поразки і жертви будуть неминуче.
Професор зірвався на ноги, ледь не перекинувши крісло, став нервово ходити взад-вперед. Таким асистентка бачила його вперше.
— У неї, бачите, вразлива натура… Замість того, щоб допомогти лабораторії, запанікувала.
— Все це надто жорстоко…
— Жорстоко? Те, що під час експерименту гинуть люди? Так? Дивна у вас логіка. А скільки астронавтів не повернулося на Землю, ви підрахували? Ви ж прекрасно знаєте, що коли ми доведемо наші експерименти до кінця, то зможемо взагалі відмовитись від архаїчних польотів у космос на ракетах… Звісна річ, було б просто ідеально, якби могли експериментувати на собаках чи мавпах, що, погодьтеся, також не вельми гуманно. Але в даній ситуації ніхто, крім людини, не може перевірити правильність теорії. Ніхто… Я розумію, після невдачі, хоча ще рано говорити про повну невдачу з Ярославом Гаєм, ви схильні вважати мою теорію помилковою. Можете не відповідати. По очах бачу. Ця вже мені жіноча логіка… Теоретичні викладки давно визнані правильними. Експеримент має підтвердити їх достовірність.
— І все-таки нестерпно, коли гинуть люди…
— Частково втрачають пам’ять. Ви це, очевидно, мали на увазі?
Асистентка опустила голову.
— Я розумію ваш стан, Вікторіє, — полагіднішав Еріксон. — У грудні ви мали побратися… Ви з Ярославом знали про небезпеку. Ярослав — доброволець, як і його товариші. Вас, до речі, також відбирали в лабораторію не за вроду.
— Я все розумію, — Вікторія звела на професора повні сліз очі. Лише зараз Еріксон помітив сріблясте пасмо в її чорному волоссі.
— Він майже нічого не пам’ятає, — сказала вона. — Уривки минулого живуть у його пам’яті… Для нього я просто асистентка професора Еріксона, під керівництвом якого здійснюється проект “Дельта”. Пам’ятає, що є одним з обдарованих, який брав участь у переміщенні, і що його врятували Еріка Крюгер та Олексій Тарасенко…
— Це не так мало! Можливо, з якихось міркувань не хоче згадувати все?
— Не думаю. Його переслідує нав’язлива ідея самому розібратися в усьому. Самому, розумієте?..
Вікторія закрила долонями обличчя й зайшлася в плачі. Еріксон підійшов до дівчини, обняв її.
— Ну, ну, заспокойся. Вже те, що він хоче пригадати подробиці переміщення, свідчить на його і нашу користь. Повір. Я знаю.
— Але Ахмет Гафаров каже, що може настати й цілковита амнезія, — все ще схлипуючи, проказала асистентка.
— Дурило він, а не ескулап! Я з ним розберусь. До речі, помічали ще якісь зміни в психіці Ярослава?
Вікторія дістала з кишені хусточку й витерла очі.
— Плутає мене з якоюсь Олою.
— Так, так. Цікаво… Може, в нього колись була симпатія з таким ім’ям?
— Не знаю. Я сама ладна пройти цей дельта-канал, щоб тільки повернути Ярослава до життя.
— Він живий! А допомогти йому й справді можеш тільки ти. Давай поміркуємо. Шостого квітня був проведений експеримент з метою проникнення в зону Ікс. Ми врахували результати переміщення Бєлова. Приблизні координати дельта-району у нас були. З-поміж обдарованих Ярослав володів коефіцієнтом прогнозу майже 75 — на десять пунктів вище за інших… Якоюсь мірою ми досягли успіху. Ярослав таки побував у зоні Ікс, точніше Ікс-01, згідно з нашою класифікаційною картою. Дані комп’ютера свідчать, що таки побував. Розумієш? По-бу-вав!
— Але якби не рятувальники, Ярослава не вдалося б вивести із стану танатози, що межує з клінічною смертю. Методика регенерації організму пентонавтів недосконала. Рятувальники зуміли направити дельта-тотожність Ярослава в його тіло, яке й досі зазнає впливу психічного розладу. Провали в пам’яті, які хтозна, чи не стануть для нього фатальними.
— Знову панікуєте, Вікторіє, — підкреслено перейшов на “ви” Еріксон. — Переміщення відбулося. Пентонавт, побувавши в зоні Ікс-01, повернувся… Інша річ, що ми не знаємо, яка це зона, ми не можемо нічого прочитати з його пам’яті. Вона заблокована. Принаймні на даному етапі. Рятувальники, хоча й також побували там, нічим допомогти не можуть, бо були запрограмовані тільки на роль розшукувачів. Їх дельта-частоти реагували лише на закодовані сигнали зниклого. Вони могли вступити в контакт виключно з ним. Тож розшукали його і повернули в лабораторію. Повернули, але з пусткою в пам’яті про саму зону Ікс-01. Важко сказати, що там трапилось. Адже умови переміщення були дотримані. Я більше ніж певен, що психічна аберація зникне природним чином. Переконаний, що ми зможемо розшифрувати подвійну дельта-тотожність Ярослава. Вона обов’язково одізветься на код міжнейронних сполучень. Але все впирається в час. Ми повинні будь-що зрозуміти, що трапилося з пентонавтом в зоні Ікс-01. Це допоможе уникнути подібних несподіванок у майбутньому. Тому вам, Вікторіє, відводиться роль деблокатора пам’яті Ярослава.
— Як самопочуття? — весело привітався Гаскар.
Лусон був сам. Переглядав чергову стрічку з історії Рести.
— Майже чудове.
— Чому “майже”? Ола казала, що адаптація проходить успішно.
— Це вона так думає. А я думаю про те, чому доктор Гаскар вирішив мене обдурювати?
— Тобто?
— Гори Лусон не існує. Таким чином, Лусон — не моє ім’я. Що скажете?
— Це перше, що спало мені на думку, коли ти опритомнів. Звертатися ж якось треба було. І таке пояснення мені видалося найбільш безпечним для твоєї психіки.
- Предыдущая
- 39/62
- Следующая