Выбрать книгу по жанру
Фантастика и фэнтези
- Боевая фантастика
- Героическая фантастика
- Городское фэнтези
- Готический роман
- Детективная фантастика
- Ироническая фантастика
- Ироническое фэнтези
- Историческое фэнтези
- Киберпанк
- Космическая фантастика
- Космоопера
- ЛитРПГ
- Мистика
- Научная фантастика
- Ненаучная фантастика
- Попаданцы
- Постапокалипсис
- Сказочная фантастика
- Социально-философская фантастика
- Стимпанк
- Технофэнтези
- Ужасы и мистика
- Фантастика: прочее
- Фэнтези
- Эпическая фантастика
- Юмористическая фантастика
- Юмористическое фэнтези
- Альтернативная история
Детективы и триллеры
- Боевики
- Дамский детективный роман
- Иронические детективы
- Исторические детективы
- Классические детективы
- Криминальные детективы
- Крутой детектив
- Маньяки
- Медицинский триллер
- Политические детективы
- Полицейские детективы
- Прочие Детективы
- Триллеры
- Шпионские детективы
Проза
- Афоризмы
- Военная проза
- Историческая проза
- Классическая проза
- Контркультура
- Магический реализм
- Новелла
- Повесть
- Проза прочее
- Рассказ
- Роман
- Русская классическая проза
- Семейный роман/Семейная сага
- Сентиментальная проза
- Советская классическая проза
- Современная проза
- Эпистолярная проза
- Эссе, очерк, этюд, набросок
- Феерия
Любовные романы
- Исторические любовные романы
- Короткие любовные романы
- Любовно-фантастические романы
- Остросюжетные любовные романы
- Порно
- Прочие любовные романы
- Слеш
- Современные любовные романы
- Эротика
- Фемслеш
Приключения
- Вестерны
- Исторические приключения
- Морские приключения
- Приключения про индейцев
- Природа и животные
- Прочие приключения
- Путешествия и география
Детские
- Детская образовательная литература
- Детская проза
- Детская фантастика
- Детские остросюжетные
- Детские приключения
- Детские стихи
- Детский фольклор
- Книга-игра
- Прочая детская литература
- Сказки
Поэзия и драматургия
- Басни
- Верлибры
- Визуальная поэзия
- В стихах
- Драматургия
- Лирика
- Палиндромы
- Песенная поэзия
- Поэзия
- Экспериментальная поэзия
- Эпическая поэзия
Старинная литература
- Античная литература
- Древневосточная литература
- Древнерусская литература
- Европейская старинная литература
- Мифы. Легенды. Эпос
- Прочая старинная литература
Научно-образовательная
- Альтернативная медицина
- Астрономия и космос
- Биология
- Биофизика
- Биохимия
- Ботаника
- Ветеринария
- Военная история
- Геология и география
- Государство и право
- Детская психология
- Зоология
- Иностранные языки
- История
- Культурология
- Литературоведение
- Математика
- Медицина
- Обществознание
- Органическая химия
- Педагогика
- Политика
- Прочая научная литература
- Психология
- Психотерапия и консультирование
- Религиоведение
- Рефераты
- Секс и семейная психология
- Технические науки
- Учебники
- Физика
- Физическая химия
- Философия
- Химия
- Шпаргалки
- Экология
- Юриспруденция
- Языкознание
- Аналитическая химия
Компьютеры и интернет
- Базы данных
- Интернет
- Компьютерное «железо»
- ОС и сети
- Программирование
- Программное обеспечение
- Прочая компьютерная литература
Справочная литература
Документальная литература
- Биографии и мемуары
- Военная документалистика
- Искусство и Дизайн
- Критика
- Научпоп
- Прочая документальная литература
- Публицистика
Религия и духовность
- Астрология
- Индуизм
- Православие
- Протестантизм
- Прочая религиозная литература
- Религия
- Самосовершенствование
- Христианство
- Эзотерика
- Язычество
- Хиромантия
Юмор
Дом и семья
- Домашние животные
- Здоровье и красота
- Кулинария
- Прочее домоводство
- Развлечения
- Сад и огород
- Сделай сам
- Спорт
- Хобби и ремесла
- Эротика и секс
Деловая литература
- Банковское дело
- Внешнеэкономическая деятельность
- Деловая литература
- Делопроизводство
- Корпоративная культура
- Личные финансы
- Малый бизнес
- Маркетинг, PR, реклама
- О бизнесе популярно
- Поиск работы, карьера
- Торговля
- Управление, подбор персонала
- Ценные бумаги, инвестиции
- Экономика
Жанр не определен
Техника
Прочее
Драматургия
Фольклор
Военное дело
Пригоди. Подорожі. Фантастика - 86 - Іванина Василь - Страница 31
— Прекрасно! — задоволено відзначив він. За ним поженеться цей террамобіль, що й треба було довести.
І Віт поповз назад. Там, де мур доходив найближчої до його лабораторії вулиці, він зупинився. Перелетіти б оцю віддаль! Але ж він не птах. На жаль!
Віт стрибнув якомога далі від стіни і щодуху кинувся бігти. Повертаючи за ріг, краєчком ока встиг помітити, що “його” террамобіль не поворухнувся. Значить, до нього мчить інший, ближчий. Чи, може, здалося? Втім, так чи інак, роздумувати ніколи: якийсь та женеться…
Він побачив переслідувача за кілька метрів од під’їзду. Ледь опустивши заовалений бампер, террамобіль, немов однороге чудовисько, мчав з бокової вулиці. — А, будь, що буде, — майнула думка, — однак повертати пізно!
Перед самісіньким під’їздом чудовисько ледь не настигло його, але удар прийняли на себе двері, що автоматично зачинилися у нього за спиною.
Віт витер спітніле чи то від бігу, чи від хвилювання чоло і стомлено прихилився до стіни. Так і пацієнтом лікарів недовго стати: серце заледве не вискочить з грудей. Що то значить відсутність фізичних навантажень: ніякі гіпнотренінги не спроможні їх замінити. Він постояв кілька секунд, аби заспокоїтись. Відтак зайшов до лабораторії. Списаний робот, перемонтований ним недавно, весело заблимав до нього різнокольоровими вогниками, освітивши акуратно складені деталі, заготовки, інструменти. А он і його юнацька забавка — крилоліт. Як би він згодився хвилину тому отам, на вулиці!
Віт підійшов до шафи, де висів його забутий винахід — біохімічний рефлектор, якусь мить помилувався ним, ніби пригадуючи своє дитинство, обережно погладив прохолодний метал.
— Ну, друже, виручай!
У блискучих обладунках, наче рицар з прадавнього роману, він ішов до виходу. Двері відчинилися перед ним; террамобіль, його вірна сторожа (а за ким би він подався, якщо на вулицю зараз ніхто носа не поткне!), заворушився і… проскочивши повз Віта, знову осів на асфальт, завмерши. Вони таки відключаються, подумав Віт. Добре було б, щоб оцей, перевірений, супроводжував його аж до Центру: є відомості, що не всі террамобілі розцентровані. А як його вгадаєш, де який? Раптом нарвешся на один із “нормальних” і замість того, щоб змістити його, навернеш якраз на себе. Може, таки не відпускати “свого”, переходячи коротенькі відтинки? Таж ніколи, треба поспішати.
Він ішов німими вулицями, і террамобілі бігли йому назустріч, наздоганяли його і завмирали за кілька сантиметрів збоку, щоб по хвилині знову навперемінки безшелесно гнатися за ним…
Олег Покальчук
ЗАКЛЯТТЯ ТІННЮ
Оповідання
І ніщо не кінчається. Нічому нема початку,
І герої нації прямують до божевільні,
І не в змозі ніхто стерти з душ хоч одну
печатку:
Від присяги — невільні.
Від совісті — теж не вільні…
ВІТАЛІЙ КОРОТИЧ, “ЧАС”
Ще за дня його хилило на сон, а вночі прийшло безсоння. У скронях важко пульсувала кров, тіло судомило.
Він занедужав давно, після звичайного міжпланетного польоту. Лікарі дійшли висновку — непридатний для Космофлоту. Він сприйняв цей вирок майже байдуже — хвороба на той час доволі виснажила його.
Десинхроноз. Розлад біологічного годинника. Його зазнавали навіть при міжконтинентальних перельотах, особливо коли летіти з заходу на схід.
При гострій формі людина одужувала за кілька днів без будь-якої допомоги. Професійні космонавти, як правило, скрізь жили за корабельним часом і особливих незручностей не відчували.
Відколи перестав літати, напади стали нечастими, але гострими, як сьогодні. Лікування — намарне. Винятковий випадок. Зверніться до генетиків. Порушено генокод, зміщено генотипи і тому подібне. Його предки переїхали з Північної Америки до Японії хтозна-коли. Тоді, напевне, і науки такої не існувало — генетики. Ні, здається, вже була.
Знаючи про медичний нагляд, він однак чкурнув із Землі. Мандрував, доки не зачепився за Цирк. Планета розваг! Але справи тут ішли кепсько. Він запропонував новий атракціон. Точніше, поламав старий — “машину часу”.
Тепер на одному з віражів у довгому тунелі відвідувач вивалювався з крісла. Перестрашений, підіймався у цілковитій темряві. Обмацував простір довкола. Біополе сильно зростало від нервового напруження. І тоді — фото на пам’ять! Спеціальний апарат знімав немовби в трьох планах: постать, вогонь біополя і тінь. Остання виходила особливо цікавою, начебто жила своїм окремим життям. Ніч наповзала гарячою прозорою задухою. Вона завжди утруднювала дихання, заганяла у важкий транс, схожий на кошмарний сон.
Він давно зауважив — чим більше зусиль витрачає, щоб позбутися дошкульних і незрозумілих видінь, тим важче їх спекатися.
Страх перед безсонням і переживання минулого дня мирно співіснували, викликаючи спогади про те, чого ніколи з ним не траплялось.
Він примирився. Удар долі, як казали в давнину.
Що порівняно з ним удар, якого завдав йому один з отетерілих відвідувачів, котрому він, завчено всміхаючись, хотів вручити фото. Упав навзнак — непритомний, із розбитим у кров обличчям і зламаною щелепою. Боявся, що калікою стане. Та лікарям такі травми — за іграшку. Не минуло й доби, як усе загоїлося.
З цього приводу прибув слідчий. Що поясниш йому?
Світанок окреслив на стіні його невиразну тінь. Зітхнув і підбадьорливо помахав їй рукою.
Слідчий сидів за чорним полірованим столом, схилившись над чистим аркушем.
Найпростіше було б вважати, що Пілот, який завдав удару, просто зірвався після тривалих польотів. Тоді б психотехніки дістали повне право вжити детектор намірів. А далі все вирішував би суд. Підслуховування думок здорових людей заборонялося.
Що спричинило конфлікт між Пілотом та Циркачем? У Космофлоті вони не могли зустрічатися — перевірено. Кинув ручку на стіл, устав. Пройшовся кімнатою.
Якщо так? їх звела разом ситуація. В момент збурення психологічної напруги між характерами, сформованими різними життєвими обставинами, стався своєрідний розряд. Його іскра вдарила у Циркача. Отже, психічна напруга Пілота, врівноваженої, здорової людини, у кілька разів перевищувала психополе напнутого, мов струна, невротика?
Слідчий узяв зі столу коротку бамбукову паличку. Один з її розщеплених кінців тримав дві фігурки, вирізані з чорного лакованого картону. Важко було зрозуміти, кого вони зображають, Лише коли тінь від них падала на стіну, ставало видно, що одна — людина в химерному просторому одязі, а інша — страшнуватий казковий чорт.
Він поворушив іграшку, і по стіні побігли тіні. Чорна хвиля виплеснулася звідкись, накрила людину. Раптом — на секунду — стала вогненною. Коли відринула, натомість з’явився чорт, як і годиться, з ріжками і хвостом. Звідки червоний колір хвилі, подивувався ще раз слідчий. Інтерференція, певне. Лак із секретом. Вміли робити колись. Іграшка театру тіней належала Пілотові.
— Навіщо вона вам? — м’яко запитав слідчий. — Річ рідкісна. Ще зламаєте або загубите при перельотах…
— Виключено. Родинний талісман. Передається з покоління в покоління вже багато років. За сімейним переказом, колись він має звірити комусь небувалу таємницю. Маленька вистава — закодована інформація.
— А ті, хто знав ключ?
— Загинули. Під час останньої війни.
Пауза.
— Гаразд, — сказав слідчий. — Повернімося до вашої розповіді. Точніше — до суперечностей у ній. Ви твердите, що оборонялись. Але вдарили першим. Порушили порядок на планеті розваг — злочин класу “Б”, хоча позаду у вас бездоганний стаж.
— Усе вірно. Те, що трапилося, — збіг обставин.
— Тобто? Ви можете пояснити детальніше?
— Ні. Я відчуваю. Слідчий розвів руками.
— Це не аргумент. Переконайте мене — на підставі фактів! Я не вважаю вас злочинцем чи психічно неврівноваженим. Але найбезглуздіша ситуація завжди має реальне підґрунтя. Не буває безпідставних вчинків. Я знаю, що ви — майстер рукопашного бою. І вас щось могло налякати?
- Предыдущая
- 31/62
- Следующая