Выбрать книгу по жанру
Фантастика и фэнтези
- Боевая фантастика
- Героическая фантастика
- Городское фэнтези
- Готический роман
- Детективная фантастика
- Ироническая фантастика
- Ироническое фэнтези
- Историческое фэнтези
- Киберпанк
- Космическая фантастика
- Космоопера
- ЛитРПГ
- Мистика
- Научная фантастика
- Ненаучная фантастика
- Попаданцы
- Постапокалипсис
- Сказочная фантастика
- Социально-философская фантастика
- Стимпанк
- Технофэнтези
- Ужасы и мистика
- Фантастика: прочее
- Фэнтези
- Эпическая фантастика
- Юмористическая фантастика
- Юмористическое фэнтези
- Альтернативная история
Детективы и триллеры
- Боевики
- Дамский детективный роман
- Иронические детективы
- Исторические детективы
- Классические детективы
- Криминальные детективы
- Крутой детектив
- Маньяки
- Медицинский триллер
- Политические детективы
- Полицейские детективы
- Прочие Детективы
- Триллеры
- Шпионские детективы
Проза
- Афоризмы
- Военная проза
- Историческая проза
- Классическая проза
- Контркультура
- Магический реализм
- Новелла
- Повесть
- Проза прочее
- Рассказ
- Роман
- Русская классическая проза
- Семейный роман/Семейная сага
- Сентиментальная проза
- Советская классическая проза
- Современная проза
- Эпистолярная проза
- Эссе, очерк, этюд, набросок
- Феерия
Любовные романы
- Исторические любовные романы
- Короткие любовные романы
- Любовно-фантастические романы
- Остросюжетные любовные романы
- Порно
- Прочие любовные романы
- Слеш
- Современные любовные романы
- Эротика
- Фемслеш
Приключения
- Вестерны
- Исторические приключения
- Морские приключения
- Приключения про индейцев
- Природа и животные
- Прочие приключения
- Путешествия и география
Детские
- Детская образовательная литература
- Детская проза
- Детская фантастика
- Детские остросюжетные
- Детские приключения
- Детские стихи
- Детский фольклор
- Книга-игра
- Прочая детская литература
- Сказки
Поэзия и драматургия
- Басни
- Верлибры
- Визуальная поэзия
- В стихах
- Драматургия
- Лирика
- Палиндромы
- Песенная поэзия
- Поэзия
- Экспериментальная поэзия
- Эпическая поэзия
Старинная литература
- Античная литература
- Древневосточная литература
- Древнерусская литература
- Европейская старинная литература
- Мифы. Легенды. Эпос
- Прочая старинная литература
Научно-образовательная
- Альтернативная медицина
- Астрономия и космос
- Биология
- Биофизика
- Биохимия
- Ботаника
- Ветеринария
- Военная история
- Геология и география
- Государство и право
- Детская психология
- Зоология
- Иностранные языки
- История
- Культурология
- Литературоведение
- Математика
- Медицина
- Обществознание
- Органическая химия
- Педагогика
- Политика
- Прочая научная литература
- Психология
- Психотерапия и консультирование
- Религиоведение
- Рефераты
- Секс и семейная психология
- Технические науки
- Учебники
- Физика
- Физическая химия
- Философия
- Химия
- Шпаргалки
- Экология
- Юриспруденция
- Языкознание
- Аналитическая химия
Компьютеры и интернет
- Базы данных
- Интернет
- Компьютерное «железо»
- ОС и сети
- Программирование
- Программное обеспечение
- Прочая компьютерная литература
Справочная литература
Документальная литература
- Биографии и мемуары
- Военная документалистика
- Искусство и Дизайн
- Критика
- Научпоп
- Прочая документальная литература
- Публицистика
Религия и духовность
- Астрология
- Индуизм
- Православие
- Протестантизм
- Прочая религиозная литература
- Религия
- Самосовершенствование
- Христианство
- Эзотерика
- Язычество
- Хиромантия
Юмор
Дом и семья
- Домашние животные
- Здоровье и красота
- Кулинария
- Прочее домоводство
- Развлечения
- Сад и огород
- Сделай сам
- Спорт
- Хобби и ремесла
- Эротика и секс
Деловая литература
- Банковское дело
- Внешнеэкономическая деятельность
- Деловая литература
- Делопроизводство
- Корпоративная культура
- Личные финансы
- Малый бизнес
- Маркетинг, PR, реклама
- О бизнесе популярно
- Поиск работы, карьера
- Торговля
- Управление, подбор персонала
- Ценные бумаги, инвестиции
- Экономика
Жанр не определен
Техника
Прочее
Драматургия
Фольклор
Военное дело
Соляріс. Едем. - Лем Станислав - Страница 82
— Котра тоді могла бути година?
— Початок дванадцятої.
— Отже, ми зустріли інших, — обернувся Хімік до Координатора.
— Не обов’язково. Вони могли десь затриматися.
— А тепер розповідайте ви, — попросив Фізик.
— Хай Лікар, — сказав Координатор.
— Гаразд. Значить, так… — І Лікар за кілька хвилин розповів про всі пригоди, що сталися з ними, а тоді повів далі: — Зважте, все, що тут відбувається, частково нагадує нам різні речі, відомі з Землі, але тільки частково — кілька кубиків щоразу лишаються зайвими і ніяк не вкладаються в нашу мозаїку. Це дуже характерно! Ті їхні машини з’явилися тут неначебто в бойовому порядку. Може, це розвідувальний патруль, може, головний дозір армії, може, початок блокади? Ніби все потроху, а в результаті — нічого конкретно й нічого не ясно. Ті глинисті ями — звичайно, вони були страхітливі, та що вони, власне, означали? Це виглядало як могили. Потім те поселення чи як там його назвати. Це було вже зовсім неймовірно! Якийсь жах. Ну, а скелети? Музей? Бійня? Каплиця? Фабрика біологічних експонатів? В’язниці? Можна думати про все, що завгодно, навіть про концентраційний табір! Проте ми не зустріли там нікого, хто хотів би нас затримати або встановити з нами будь-який контакт — ані натяку на це! Мабуть, це найбільш незбагненне, принаймні для мене. Цивілізація планети, без сумніву, високого рівня. Архітектура в технічному плані дуже розвинена, будівництво таких куполів, як ті, що ми бачили — проблема далеко не проста! А поруч— кам’яне поселення, яке нагадує середньовічне місто. Дивовижне поєднання рівнів цивілізації! При цьому, видно, існує досконала система сигналізації, якщо вони погасили світло в цьому своєму місті буквально через хвилину після нашого прибуття — а ми і ж їхали дуже швидко й нікого не помітили на дорозі… Без сумніву, вони наділені інтелектом, а натовп, який нас оточив, поводився мов отара баранів, охоплених панікою. Ані сліду якоїсь організації… Спочатку вони начебто втікали від нас, потім оточили, зім’яли нас, виник неймовірний хаос, усе це було позбавлене будь-якого сенсу, просто якесь божевілля! Ну й так у всьому. Індивід, якого ми вбили, був одягнений у якусь сріблясту фольгу; ті, в натовпі, були голі, лише кілька з них мали на собі якісь сітки чи лахміття. У того трупа в ямі в шкіряний відросток було введено трубку — і, що найдивніше, — він мав око, як і цей, котрого ви зараз бачите перед собою, а інші очей не мали, зате були з носами; коли я про це думаю, то починаю потерпати, що навіть цей дуплекс, якого ми привезли, небагато нам зможе допомогти. Ми, звичайно, постараємося з ним порозумітись, та я не дуже вірю, що це нам удасться…
— Весь зібраний досі інформаційний матеріал треба записати і якось класифікувати, — зауважив Кібернетик, — інакше ми в ньому потонемо. Мушу сказати… Лікар, мабуть, має рацію, але… Ці скелети… А чи це напевне були скелети? І ця історія з натовпом, який спершу оточив нас, а потім кинувся навтьоки…
— Скелети я бачив так, як бачу оце тебе. Це неймовірно, але це правда. Ну, а натовп… — Хімік розвів руками. — Це було справжнє божевілля… — додав він.
— Може, ви розбудили все поселення, і вони були просто приголомшені: уяви собі, скажімо, готель на Землі, до якого раптом в’їжджає тутешнє гігантське колесо. Ясно, що там почалася б неймовірна ланіка!
Хімік уперто хитав головою. Лікар усміхнувся.
— Ти там не був, і тобі це важко пояснити. Паніка? Припустимо. А потім, коли всі вони вже поховалися чи повтікали, колесо виїжджає на вулицю і тоді один із втікачів, голий, як вискочив з ліжка, тремтячи зі страху, біжить за цим колесом і дає начальникові зрозуміти, що хоче поїхати разом з ним. Так?
— Але ж він вас не просив…
— Не просив? Запитай їх, якщо не віриш мені, що було, коли я вдав, ніби хочу його відштовхнути, аби він вертався назад, до своїх. Готель, кажеш… а ті могили, відкриті, могили, повні трупів?
— Любі мої, вже без чверті чотири, — сказав Координатор, — а завтра, тобто сьогодні, нам можуть нанести нові візити — і взагалі, тут будь-якої хвилини може статися що завгодно. Мене вже ніщо не здивує! Що ви зробили в ракеті? — обернувся він до Інженера.
— Небагато, бо ми майже чотири години просиділи біля випромінювача! Перевірено один надпровідний електромозок типу «мікро», радіоапаратуру майже налагоджено — Кібернетик розповість тобі про це докладніше. На жаль, багато каші.
— Мені не вистачає шістнадцятьох ніобійтанталових діодів, — сказав Кібернетик, — кріотрони цілі, але без діодів з мозком ми нічого не вдіємо.
— А вийняти звідкись їх ти не можеш?
— Я вже вийняв, скільки міг, — понад сімсот.
— Більш немає?
— Може, ще лишилися в Захисникові, але до нього я не зміг добратися. Він лежить на самому споді.
— Послухайте, друзі, ми що, всю ніч отак простовбичимо тут біля ракети?
— Ай справді, ходімо вниз. Стривайте, а як же дуплекс?
— І всюдихід!
— Мушу вас засмутити: з цієї хвилини ми повинні виставляти постійну охорону, — заявив Координатор. — 3 нашого боку це було просто безумством, що ми не виставляли її досі. Перші дві години, до світанку, добровільно, хто зголоситься, а потім…
— Я можу… — відгукнувся Лікар.
— Ти? Нізащо в світі, тільки хтось із нас, — сказав Інженер. — Ми принаймні сиділи на місці.
— А я сидів у всюдиході. Я стомився не більше, ніж ти.
— Ну годі вам. Першим чергуватиме Інженер, потім його змінить Лікар, — вирішив Координатор.
Він потягнувся, потер закляклі руки, підійшов до всюдихода і, вимкнувши фари, повільно підкотив його аж під самісінький корпус ракети.
— А що з ним? — Кібернетик стояв над дуплексом, який непорушно лежав біля них.
— Хай лишається тут. Він, мабуть, спить. Не втече. Інакше іого б він з ними сюди їхав? — кинув Фізик.
— Але ж так не годиться — треба якось забезпечити… — почав Хімік не докінчив.
Всі його товариші вже один за одним входили до тунелю. Він озирнувся довкола, сердито знизав плечима й подався слідом за ними.
Інженер розіклав біля випромінювача надувні подушки й сів, але, відчуваючи, що його зразу ж починає змагати сон, устав і почав розмірено ходити туди й сюди.
Пісок тихенько порипував під черевиками. Небо на сході посіріло, зорі поступово переставали мерехтіти й блідли. Повітря було холодне й чисте; Інженер спробував вирізнити в ньому цей чужий запах, який запам’ятався йому з першого ж виходу на поверхню планети, але вже чомусь не відчував його. Бік створіння, яке лежало трохи далі, розмірено підіймався й опускався. Нараз Інженер побачив довгі тонкі щупальці, які виповзли з грудей дуплекса й схопили його за ногу. Він відчайдушно рвонувся вперед, спіткнувся, трохи не впав і розплющив очі. Виявилося, що він заснув на ходу. Світало. Пір’їсті хмарки зібралися на сході в скісну лінію, мовби проведену одним величезним мазком, кінець її почав повільно розгорятися, в бляклу сірість неба вливалася блакить. Остання яскрава зірка розчинилася в ній — Інженер стояв обличчям до обрію. Хмари з бурих зробилися бронзово-золотими, вогонь палахкотів на їхніх краях, рожева смуга, сплавлена з незаплямованою білиною, оперезала півнебосхилу — плаский, мовби випалений обрій планети раптом прогнувся під дотиком важкого червоного диска. Це могла бути Земля.
Інженера охопила невимовна, болісна туга.
— Зміна! — пролунав раптом за його плечима гучний голос.
Інженер здригнувся. Лікар дивився на нього й посміхався. Інженерові раптом захотілося подякувати йому за щось, щось сказати, — він сам не знав що, це було щось неймовірно важливе, але в нього не знайшлося потрібних слів, він труснув головою, відповів усмішкою на усмішку й пірнув у темний тунель.
- Предыдущая
- 82/111
- Следующая