Выбрать книгу по жанру
Фантастика и фэнтези
- Боевая фантастика
- Героическая фантастика
- Городское фэнтези
- Готический роман
- Детективная фантастика
- Ироническая фантастика
- Ироническое фэнтези
- Историческое фэнтези
- Киберпанк
- Космическая фантастика
- Космоопера
- ЛитРПГ
- Мистика
- Научная фантастика
- Ненаучная фантастика
- Попаданцы
- Постапокалипсис
- Сказочная фантастика
- Социально-философская фантастика
- Стимпанк
- Технофэнтези
- Ужасы и мистика
- Фантастика: прочее
- Фэнтези
- Эпическая фантастика
- Юмористическая фантастика
- Юмористическое фэнтези
- Альтернативная история
Детективы и триллеры
- Боевики
- Дамский детективный роман
- Иронические детективы
- Исторические детективы
- Классические детективы
- Криминальные детективы
- Крутой детектив
- Маньяки
- Медицинский триллер
- Политические детективы
- Полицейские детективы
- Прочие Детективы
- Триллеры
- Шпионские детективы
Проза
- Афоризмы
- Военная проза
- Историческая проза
- Классическая проза
- Контркультура
- Магический реализм
- Новелла
- Повесть
- Проза прочее
- Рассказ
- Роман
- Русская классическая проза
- Семейный роман/Семейная сага
- Сентиментальная проза
- Советская классическая проза
- Современная проза
- Эпистолярная проза
- Эссе, очерк, этюд, набросок
- Феерия
Любовные романы
- Исторические любовные романы
- Короткие любовные романы
- Любовно-фантастические романы
- Остросюжетные любовные романы
- Порно
- Прочие любовные романы
- Слеш
- Современные любовные романы
- Эротика
- Фемслеш
Приключения
- Вестерны
- Исторические приключения
- Морские приключения
- Приключения про индейцев
- Природа и животные
- Прочие приключения
- Путешествия и география
Детские
- Детская образовательная литература
- Детская проза
- Детская фантастика
- Детские остросюжетные
- Детские приключения
- Детские стихи
- Детский фольклор
- Книга-игра
- Прочая детская литература
- Сказки
Поэзия и драматургия
- Басни
- Верлибры
- Визуальная поэзия
- В стихах
- Драматургия
- Лирика
- Палиндромы
- Песенная поэзия
- Поэзия
- Экспериментальная поэзия
- Эпическая поэзия
Старинная литература
- Античная литература
- Древневосточная литература
- Древнерусская литература
- Европейская старинная литература
- Мифы. Легенды. Эпос
- Прочая старинная литература
Научно-образовательная
- Альтернативная медицина
- Астрономия и космос
- Биология
- Биофизика
- Биохимия
- Ботаника
- Ветеринария
- Военная история
- Геология и география
- Государство и право
- Детская психология
- Зоология
- Иностранные языки
- История
- Культурология
- Литературоведение
- Математика
- Медицина
- Обществознание
- Органическая химия
- Педагогика
- Политика
- Прочая научная литература
- Психология
- Психотерапия и консультирование
- Религиоведение
- Рефераты
- Секс и семейная психология
- Технические науки
- Учебники
- Физика
- Физическая химия
- Философия
- Химия
- Шпаргалки
- Экология
- Юриспруденция
- Языкознание
- Аналитическая химия
Компьютеры и интернет
- Базы данных
- Интернет
- Компьютерное «железо»
- ОС и сети
- Программирование
- Программное обеспечение
- Прочая компьютерная литература
Справочная литература
Документальная литература
- Биографии и мемуары
- Военная документалистика
- Искусство и Дизайн
- Критика
- Научпоп
- Прочая документальная литература
- Публицистика
Религия и духовность
- Астрология
- Индуизм
- Православие
- Протестантизм
- Прочая религиозная литература
- Религия
- Самосовершенствование
- Христианство
- Эзотерика
- Язычество
- Хиромантия
Юмор
Дом и семья
- Домашние животные
- Здоровье и красота
- Кулинария
- Прочее домоводство
- Развлечения
- Сад и огород
- Сделай сам
- Спорт
- Хобби и ремесла
- Эротика и секс
Деловая литература
- Банковское дело
- Внешнеэкономическая деятельность
- Деловая литература
- Делопроизводство
- Корпоративная культура
- Личные финансы
- Малый бизнес
- Маркетинг, PR, реклама
- О бизнесе популярно
- Поиск работы, карьера
- Торговля
- Управление, подбор персонала
- Ценные бумаги, инвестиции
- Экономика
Жанр не определен
Техника
Прочее
Драматургия
Фольклор
Военное дело
Матюкайтеся українською! - missio - Страница 2
Що казали класики
Є типові українські лайливі слова та вирази.
Оскільки, це — так би мовити, народна творчість, то наведемо те, що змогли «накопати».
«— Мати божа, царице небесна, — гукала баба в саме небо, — голубонько моя, святая великомученице, побий його, невігласа, святим твоїм омофором! Як повисмикував він з сирої землі оту морковочку, повисмикуй йому, царице милосердна, і повикручуй йому ручечки й ніжечки, поламай йому, свята владичице, пальчики й суставчики. Царице небесна, заступнице моя милостива, заступись за мене, за мої молитви, щоб ріс він не вгору, а вниз, і щоб не почув він ні зозулі святої, ні божого грому. Миколаю-угоднику, скорий помочнику, святий Юрію, святий Григорію на білому коні, на білому сідлі, покарайте його своєю десницею, щоб не їв він тієї морковочки, та бодай його пранці та болячки з’їли, та бодай його шашіль поточила…
Баба хрестилася в небо з такою пристрастю, аж торохтiла вся од хрестiв.»
"…спершу з мене вибивали дурування i примовляли, який я бузувiр, опришок, урвиголова, харциз, каламут i навiть химород. На таке противне слово я нiяк у душi не мiг погодитись.
…я мав i покаятись, i набратися розуму, якого усе чомусь не вистачало менi. Та я не дуже цим i журився, бо не раз чув, що такого добра бракувало не тiльки менi, але й дорослим. I в них теж чогось вискакували клепки, розсихались обручi, губились ключi вiд розуму, не варив баняк, у головi лiтали джмелi, замiсть мiзкiв росла капуста, не родило в черепку, не було лою пiд чуприною, розум якось втулявся аж у п'яти i на в'язах стирчала макiтра…»
Лайливі вирази
А добра б тобі не було…
А щоб в тебе пір'я в роті поросло…
Трясця твоїй матері…(трясця — це лихоманка, хворобливий стан, коли людину періодично кидає то в жар, то в холод)
Ти нечиста сило…
А щоб швидкою Настею тут тебе зносило…
А щоби нижче пояса зціпило за пупа…
А щоби пуп той вилисів, як від маку ступа…
А щоб тобі чорне було…
А щоб тобі відмовили, як чогось попросиш…
А щоб твоєю мордою просо молотили…
А щоб твоя дружинонька з кумом повелася…
А щоби твоя срака по шву розійшлася…
А щоб ти щастя не знав…
А щоб ти луснув…
А щоб тобі заціпило…
А щоб тобі повилазило… (вживається коли хтось чогось не бачить, або не побачив)
А щоб тобі заклбло…
А щоб ти не діждбв…
А щоб ти всрався, як маленький був…
А щоб вам пусто булу…
А щоб тебе підняло і гепнуло (вертіло)…
А щоб тебе грім побив…
А щоб тебе злидні обсіли…
А щоб йому голова облізла…
А щоб тебе Морана побила…
А бодай тебе чорти вхопили…
А щоб тобі добре було…(вживається і як лайка)
А щоб ти здоровий був…(вживається і як лайка)
А щоб ти падло дристало та й дристало…
А шоб тобі булька з носа вискочила…
А щоб тебе муха вбрикнула…
А шоб тебе колька сколола…
А щоб тобі курка на ногу наступила…
А щоб вас лиха біда стороною обходила…(вживається і як лайка)
А щоб тобі рачки лазити…
А щоб ви згинули…
А щоб ти скис!
А щоб ти сказився!…
Дурний як ціп…
Стара кляча…
Срав пес їхній матері…
Най ті качка копне!…
Всрався тай криво!…
Кров би тебе нагла заллєла, сучий ти сину!…
Дідька лисого тобі дам…
Сто чортів в печінку…
Іди до бісової матері…
Бісовий син…
Вражий син…
Вражі діти…
Бісова ковінька…
Дурний тебе піп хрестив (Про «нерозумну людину»)…
Матері твоїй ковінька…
Матері твоїй хиря…
Дам по макітрі…
Відвідаєш макогона…
Бісова душа…
Арештанська душа…
Підла душа…
Підлої матері син…
Підлого стерва робота…
Підлого сина (дочки) робота…
Най би тебе пранці з'їли…
Хай вам грець…
Ти, гімно нероздушене!
Просто вирази
(тут будемо наводити цікаві, на наш погляд, вирази):
A, cобача кров!
Дідька лисого…
Дідько б його взяв (вхопив)!
Де його чорти понесли? (вживаеться, як хтось кудись пішов, або десь забарився)
Пан хоче мати чудову гаму кольорів на обличчі?
Зацідить в зуби…
За патли та в пику (потилицю)…
Діждався сраної немочі…
Морда — хоч пацюків бий…
Морда — що й возом не об'їдеш…
Стули пйльку… (теж саме, що й «закрий рота»)
Тю (тьху), на тебе!
Чого балухи вилупив? (те саме, що й «чого дивишся?»)
Чого шкіришся? (те саме, що й «чого смієшся?»)
Одною сракою на два базари…(те саме, що й «сидіти на двох стільцях?»)
Срали-мазали…(те саме. що й «зробити щось абияк»)
Тиць моя радість…
Слова
бздун (бздюха)
бевзень (лайл. Вайло, йолоп, бовдур)
бешкетник (Той, хто робить, зчиняє бешкет; учасник, призвідник бешкету. // Учень, який систематично порушує дисципліну, пустує)
біс (Уявна надприродна істота, що втілює зло і звичайно зображується у вигляді людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, чорт, диявол, сатана. 2. Уживається як лайка. ** Де в біса! — уживається як заперечення, спростування у знач. ні! де там! До біса: а) (у сполуч. зі сл. посилати, проганяти і т. ін.) геть; на всі чотири вітри; б) (чого) багато, безліч. На [якого] біса — нащо, для чого. Один біс — однаково, все одно. У (в) біса — уживається у знач. підсил. част. при займ. хто, що, який або присл. д е, коли, куди, як. Що за біс? — уживається для вираження здивування. Якого біса? — уживається для вираження незадоволення у знач. навіщо, чому)
блазень (1. застаріле — Особа при дворі монарха або вельможного пана, що розважала господаря та його гостей різними витівками, жартами і т. ін. 2. Комедійний персонаж у старовинних виставах. 3. переносне, зневажливе — Про людину, яка на потіху іншим удає з себе дурника, штукаря. 4. лайл. Дурень, телепень. 5. діал. Молокосос, малюк.)
бовдур (1. Димар (у хаті, на хаті). 2. діал. Стовп диму, клуб туману, хмар і т. ін. 3. лайл. Про грубу, нерозумну людину)
бусурман (Про людину іншої віри (перев. про магометанина). 2. Уживається як лайливе слово.)
вайло (розм. Неповоротка, незграбна людина; тюхтій)
вилупок (зневажливо 1. Про дитину. 2. Про людину з негативними рисами)
виродок (1. Зовнішньо потворна людина. 2. Людина, що втратила кращі якості; недолюдок. // лайл.)
вишкребок (розм. 1. Невеликий хліб із залишків тіста на дні та стінках макітри, діжі. 2. перен., жарт. Про останню дитину в сім'ї. // лайл. Про неповноцінну, зневажувану людину)
відлупцювати (Сильно побити когось)
волоцюга (зневажл. 1. Бездомна людина, яка не працює, а живе з крадіжок, жебрацтва і т. ін., постійно змінюючи місцеперебування; бродяга, пройдисвіт. // Про того, хто ходить кудись без потреби, часто уникаючи роботи. // жарт. Про того, хто певний час був відсутній дома. 2. Той, хто любить волочитися за ким-небудь.)
гамселити (Сильно бити кого-небудь, з силою ударяти, стукати по чому-небудь, у що-небудь)
гаспид (Те саме, що чорт; диявол, дідько, біс. // Уживається як лайливе слово. ** До гаспида — дуже багато.)
гидота (Те, що викликає огиду. // Поганий, підлий вчинок; підлість, мерзотність. 2. перен. Про підлу, мерзенну людину; погань.)
глузувати (Уїдливо насміхатися; висміювати когось або щось.)
дідько (Те саме, що біс 2. Уживається як лайливе слово. ** Дідько знає — важко сказати, невідомо, не знати. Дідька лисого — нізащо, ніколи. На якого дідька? — навіщо? для чого? Якого дідька? — чого? чому?)
дурепа (зневажливо. Розумово обмежена, тупа жінка. Уживається як лайливе слово)
- Предыдущая
- 2/3
- Следующая