Малик Владимир Кириллович

Третий роман историко-приключенческой тетралогии известного украинского писателя Владимира Кирилловича Малика о борьбе народа Украины против чужеземных захватчиков во второй половине XVII века. Читатели снова встретятся с запорожцем Арсеном Звенигорой и его друзьями — русским Романом Воиновым, поляком Мартыном Спыхальским, болгарским воеводой Младеном и его сыном Ненко, уже знакомыми им по предыдущим романам «Посол Урус-Шайтана», «Фирман султана», выпущенным издательством одной книгой в 1973 году.

Остросюжетный приключенческий исторический роман об освободительной борьбе украинского народа против иноземных захватчиков. Действие романа происходит в XVII веке.

Остросюжетный приключенческий исторический роман об освободительной борьбе украинского народа против иноземных захватчиков. Действие романа происходит в XVII веке.

Историко-приключенческий роман известного украинского писателя, завершающий его тетралогию о борьбе украинского народа против иноземных завоевателей во второй половине XVII века. Читатели встретятся с героями предыдущих книг тетралогии: «Посол Урус-Шаитана». «Фирман султана», «Чёрный всадник», дружба которых как бы олицетворяет братские отношения, издавна сложившиеся между народами России, Украины, Болгарии и Польши. В 1983 году за произведения на историко-патриотическую тему для детей автор удостоен литературной премии имени Леси Украинки.

Учень сьомого класу Юрко Романюта переходить до нової школи на березі Дніпровського моря. Він швидко здружується з новими товаришами. Усі разом вони перепливають на острів, де в руїнах старовинного замку щось шукають двоє злочинців. Як виявилося потім, вони приховали там коштовні археологічні знахідки і намагалися їх привласнити. Ризикуючи життям і зазнавши небезпечних пригод, діти допомагають дорослим знешкодити злочинців.  

Владимир Малик. Шелковый шнурок. Роман. Изд.1985г. Историко-приключенческий роман известного украинского писателя, завершающий его тетралогию о борьбе украинского народа против иноземных завоевателей во второй половине XVII века. Читатели встретятся с героями предыдущих книг тетралогии: «Посол Урус-Шайтана(Невольник)», «Фирман султана» и «Чёрный всадник», дружба которых как бы олицетворяет братские отношения, издавна сложившиеся между народами России, Украины, Болгарии и Польши. В 1983 году за произведения на историко-патриотическую тему для детей автор удостоен литературной премии имени Леси Украинки. Содержание: От автора, с. 5-6 Владимир Малик. Шелковый шнурок (роман), с.7-251 М.А. Полтавский. Послесловие, с. 252-255 Перевод Е. Цветкова Рисунки Л. Фалина  

Исторический роман В. Малика повествует о правлении Кия, появлении и становлении Киева, его политическом устройстве, быте, военной организации. В книгу вошёл ещё один исторический роман Ю. Продана "Дорога на Тмутаракань".

До тетралогії В. Малика «Таємний посол» увійшли романи: «Посол Урус-шайтана» (1968 р.), «Фірман султана» (1969 р.), «Чорний вершник» (1976 р.) і «Шовковий шнурок» (1977 р.) Задум цього полотна виник у В. Малика під впливом відомої картини художника-реаліста І. Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султанові». Розглядаючи картину, письменник подумав: художник зобразив на полотні лише мить з життя цих мужніх захисників своєї землі. Якщо ж написати роман, то можна показати як вони жили, сіяли й збирали хліб, займались ремеслами, кохали, воювали зі своїми ворогами, страждали в неволі, гинули у війнах.

  Володимир Малик (справжнє прізвище — Сиченко, 1921–1998) — відомий український письменник, що зажив слави як автор історико–пригодницьких романів (тетралогія «Таємний посол», «Князь Кий», «Черлені щити» та ін.). Його твори ставлять поруч з творами Александра Дюма та Генріка Сенкевича. У 1983 році за досягнення в галузі літератури В. Малику було присуджено премію ім. Лесі Українки. У тетралогії «Таємний посол» розповідається про боротьбу українського народу проти турецько–татарських загарбників у другій половині ХVІІ століття, про трагічні події в Україні після Чигиринських походів та про оборону Відня (влітку 1683 року). Читачі будуть у захваті від карколомних пригод безстрашного розвідника козака–відчайдуха Арсена Звенигори та його побратимів, чиї діяння й самовідданість у боротьбі за «други своя», за честь, справедливість і людяність роблять їх справжніми лицарями «без страху і докору». До видання увійшли третя і четверта книги тетралогії.  

До тетралогії В. Малика «Таємний посол» увійшли романи: «Посол Урус-шайтана» (1968 р.), «Фірман султана» (1969 р.), «Чорний вершник» (1976 р.) і «Шовковий шнурок» (1977 р.) Задум цього полотна виник у В. Малика під впливом відомої картини художника-реаліста І. Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султанові». Розглядаючи картину, письменник подумав: художник зобразив на полотні лише мить з життя цих мужніх захисників своєї землі. Якщо ж написати роман, то можна показати як вони жили, сіяли й збирали хліб, займались ремеслами, кохали, воювали зі своїми ворогами, страждали в неволі, гинули у війнах

До тетралогії В. Малика «Таємний посол» увійшли романи: «Посол Урус-шайтана» (1968 р.), «Фірман султана» (1969 р.), «Чорний вершник» (1976 р.) і «Шовковий шнурок» (1977 р.) Задум цього полотна виник у В. Малика під впливом відомої картини художника-реаліста І. Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султанові». Розглядаючи картину, письменник подумав: художник зобразив на полотні лише мить з життя цих мужніх захисників своєї землі. Якщо ж написати роман, то можна показати як вони жили, сіяли й збирали хліб, займались ремеслами, кохали, воювали зі своїми ворогами, страждали в неволі, гинули у війнах

  Володимир Малик (справжнє прізвище — Сиченко, 1921–1998) — відомий український письменник, що зажив слави як автор історико–пригодницьких романів (тетралогія «Таємний посол», «Князь Кий», «Черлені щити» та ін.). Його твори ставлять поруч з творами Александра Дюма та Генріка Сенкевича. У 1983 році за досягнення в галузі літератури В. Малику було присуджено премію ім. Лесі Українки. У тетралогії «Таємний посол» розповідається про боротьбу українського народу проти турецько–татарських загарбників у другій половині ХVІІ століття, про трагічні події в Україні після Чигиринських походів та про оборону Відня (влітку 1683 року). Читачі будуть у захваті від карколомних пригод безстрашного розвідника козака–відчайдуха Арсена Звенигори та його побратимів, чиї діяння й самовідданість у боротьбі за «други своя», за честь, справедливість і людяність роблять їх справжніми лицарями «без страху і докору». До видання увійшли перша і друга книги тетралогії.  

В романі українського радянського письменника, лауреата Республіканської премії імені Лесі Українки відображено важливі події з історії Київської Русі — героїчна боротьба наших предків за утвердження і незалежність своєї держави.

У новому історичному романі автор відображає цікаве й своєрідне явище в історії українського народу — чумацтво. Головний герой твору — Івась Бондар залишає в Лубнах кохану дівчину Катрю і разом зі своїм хазяїном Хуржиком та чумацькою валкою їде в Крим по сіль. Ніколи не гадалося йому, навіть не снилося, через які незвичайні смертельно небезпечні пригоди доведеться пройти. Тут і зустріч з Потьомкіним та Катериною Другою, і татарський полон, і втеча з нього, вступ до війська чорноморських козаків, участь у складі цього війська у війні 1786-1791 рр. проти Туреччини... Не менш драматичні пригоди чекають і на Катрю, котра залишилася вдома, але наражається на ще більшу небезпеку, ніж її коханий на війні.

В романі українського радянського письменника розповідається про легендарного засновника Києва — князя Кия та про його боротьбу з кочівниками.

До тетралогії В. Малика «Таємний посол» увійшли романи: «Посол Урус-шайтана» (1968 р.), «Фірман султана» (1969 р.), «Чорний вершник» (1976 р.) і «Шовковий шнурок» (1977 р.) Задум цього полотна виник у В. Малика під впливом відомої картини художника-реаліста І. Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султанові». Розглядаючи картину, письменник подумав: художник зобразив на полотні лише мить з життя цих мужніх захисників своєї землі. Якщо ж написати роман, то можна показати як вони жили, сіяли й збирали хліб, займались ремеслами, кохали, воювали зі своїми ворогами, страждали в неволі, гинули у війнах

Володимир Малик (справжнє прізвище — Сиченко, 1921-1998) — відомий український письменник, що зажив слави як автор історико-пригодницьких романів (тетралогія «Таємний посол», «Князь Кий», «Черлені щити» та ін.). Його твори ставлять поруч з творами Александра Дюма та Генріка Сенкевича. Роман «Князь Ігор» присвячений історичному походу Новгород-Сіверського князя Ігоря Святославича на половців 1185 року. Герої роману потрапляють у самий вир трагічних подій, де на них чекають і тяготи походу, і криваві сутички з ворогом, полон і втеча з нього. Випробування долі ще більш зміцнили в усіх — від князів до простих людей — прагнення жити вільно на своїх землях і відстоювати цю свободу. До видання також увійшло «Слово о полку Ігоревім», перекладене та реконструйоване В. Маликом.

Повесть украинского советского писателя, автора многих исторических произведений, посвящается тем, кто боролся с фашизмом. Ее герой, советский летчик Владимир Булатович, попадает в плен. Он становится узником лагеря смерти. Но ничто не может сломить его духа. Владимир Булатович бежит из застенков и продолжает бороться с фашистами всюду, где оказывается по воле обстоятельств.

Горить свіча" — твір багатогранний, присвячений історичним подіям 1240 року, падінню Києва під ударами Батиєвих полчищ, руйнуванню Південної Русі. В. Малик, докладно вивчивши історичні джерела, використавши фактичний матеріал Київського, Галицько-Волинського літописів, "Повісті про руйнування Рязані Батиєм", "Сказання про убієння в орді Михайла Чернігівського і його боярина Федора", не лише показує падіння давньої столиці, а й розкриває причини, що призвели до цього лиха, корені незнищенності української нації, яка відроджувалась навіть на руїнах цивілізації. Зміст роману охоплює невеликий проміжок часу: грудень 1240 р. — літо 1242 р. Історичні події визначають розвиток дії роману, його сюжетно-композиційну структуру. Головним ідейно-композиційним центром твору є зображення героїчної боротьби киян проти загарбників. Вузловими моментами сюжету є перипетії особистих доль історичних осіб та вигаданих героїв: Добрині, тисяцького Дмитра, Янки, Іллі і Маріам, князя Михайла, сотника Жадігера, хана Бачмана. Сюжетні колізії роману досить напружені, з безліччю несподіваних конфліктів. Драматизм сюжету обумовлюється трагічністю долі більшості героїв. Достовірність, переконливість зображення досягається тим, що послідовність історичних подій — взяття Батиєм Поросся, дев'яностошестиденна облога Києва і його падіння, кривавий шлях до "останнього моря" через галицько-волинські землі — показано через окремих людей, взятих у співвідношенні з часом і простором.  

В цій повісті автор відтворив один з епізодів боротьби негрів Кенії за незалежність — повстання проти англійських колонізаторів, яке відбулось у 1952–1956 рр. і було жорстоко придушене. Письменник змальовує яскраві картини боротьби повстанців мау-мау, розкриває мужність борців за незалежність Кенії. В центрі повісті — доля двох друзів з протилежних ворогуючих таборів — Антоні Райта та Джомо Карумби. Захищаючи свободу та незалежність африканського народу вони потрапляють у концтабір. Та за допомогою повстанців друзі тікають з табору та поповнюють лави борців за визволення Кенії.